Фермери багатьох країн починають повертатися до древнього китайського методу вирощування рису, використовуючи качок замість пестицидів. Качки поїдають усіх шкідливих комах, бур’яни та навіть їхнє насіння, і анітрохи не шкодять посадкам рису.
Оскільки використання промислових технологій заподіює велику шкоду навколишньому середовищу, деякі фермери звертаються до стародавніх знань, щоб отримати екологічно чистий товар. До прикладу, стає популярною інтегрована система рисово-качиного фермерства (). Це технологія органічного землеробства, яка дозволяє вирощувати високоякісний органічний рис за низькою собівартістю і, головне, без використання пестицидів та інших хімікатів. Вона особливо підходить для фермерів з обмеженими ресурсами, повідомляє .
Рисово-качине фермерство є однією з основних практик традиційного китайського сільського господарства. Застосування IRDFS раніше вже демонструвало позитивний ефект зростання врожайності рису. Дана технологія допомагає ефективно боротися з комахами, хворобами та бур’янами і добре впливає на навколишнє середовище.
Методи IRDFS використовуються у різних країнах, включаючи Японію, Бангладеш, Філіппіни і В’єтнам. Як показують результати, це успішна та продуктивна технологія ведення сільського господарства.
Суть методу дуже проста: через 10—20 днів після висадки рису, але до його цвітіння, качок випускають у поле. Птахи не їдять саджанці рису, але поїдають бур’яни та їхнє насіння, а також знаходять усіх комах-шкідників.
Ось деякі з основних переваг рисово-качиного фермерства:
• качки поїдають шкідливих комах і бур’яни: немає необхідності використовувати небезпечні та дорогі хімічні пестициди та не потрібно вручну прополювати рисові поля;
• оскільки качки самі знаходять собі їжу на рисовому полі, їх не потрібно додатково підгодовувати: у них є необхідний живильний корм;
• качиний послід — це 100% натуральне добриво, і його використання усуває потребу в хімічних добривах;
• безперервне пересування качок по полю покращує аерацію ґрунту і полегшує доступ поживних речовин, таких як азот, фосфор і калій, які гарантують хороший урожай;
• технологія рисово-качиного фермерства призводить до скорочення викидів метанового газу із рисових полів і сприяє стримуванню аномальних кліматичних змін.
Єдиним недоліком IRDFS є те, що після сезону вирощування рису й активного споживання бур’янів качками їх потрібно вбивати на м’ясо: вони стають дуже товстими та починають завдавати шкоди рослинам. Таким чином, фермеру потрібно кожного сезону заводити нових качок.
У порівнянні з традиційною системою рисівництва, рисово-качине фермерство виграє з точки зору мінімізації собівартості продукції, підвищення врожаїв, надання екологічних вигод та збільшення доходів фермерів шляхом продажу органічного рису і качиного м’яса.
Технологія IRDFS може збільшити врожайність рису на 20% і чистий прибуток фермерів на 50%.
Крім того, качине м’ясо містить високий рівень білків і має поживну цінність, тому його продаж може сприяти вирішенню проблеми голоду в усьому світі.
Читайте далі:
Посох Родючості чи гроші на вітер?
Бізнес на відходах і черв’яках дозволяє заробляти близько 1 млн грн щороку
Від городу на підвіконні до зеленого даху — навіщо потрібне міське фермерство
Підліток виростив 524 саджанці дерев, щоб відновити узбережжя після урагану
