Потім виявилось, що маля Лін Мяоке наспарвді зовсім не співала «Оду Батьівщині» на церемонії відкриття. Її миттєва знаменитість розвіялась с такою ж швидкістю, як розповсюдилась новина про те, що симпатичне личко дівчинки об’єднали з бездоганним голосом Ян Пеї, якій не дозволили з’явитися на сцені тому, що вона не настільки «бездоганна», як дев’ятирічна Лін. Музичний режисер церемонії відкриття Чень Ціган сказав у інтерв’ю радіо Пекіна: «Це було зроблено тому, що ми повинні ставити інтереси батьківщини перш за все».
А от відчуття урочистості й безпосередності, яке іноземним кореспондентам було важко вловить, створити важче. Тактика компартії Китаю, яка спрямована на створення прихильного й незамінного образу не змінилось за десятиріччя, хоча прихід Інтернету допоміг звичайним китайським громадянам стати більш кмітливими, в той час коли уряд видає «пацюка за качку по-пекінські».
Пан Фань, який працював ведучим на радіо у Пекіні з 1970 по 1988 рр., згадує візит президента США Ніксона до Шанхаю на початку 70х рр., коли американські офіційні особи вперше відвідали Китай після приходу до влади компартії.
«Разом з паном Ніксоном подорожувала група людей, так званих експертів по Китаю», – говорить Фань. – «Щоб залишити у американців хороше враження, організували цілу кампанію. Одна моя знайома, яка жила в районі Хуаньпу, де проходила відома дорога Наньцзін, розповідала мені, що сталося. Представник районного комітету попросив її вийти до дороги Наньцзін в певний день і певний час. Її попросили вдягнути найкращий одяг і йти вздовж певної ділянки дороги. Ідея полягала в тому, щоб коли там проїжджав Ніксон, то зміг побачити багато добре вдягнутих людей, які прогулювалися вздовж дороги Наньцзін та видавалися самостійними.
Магазин, який збирався відвідати Ніксон, також отримав накази й був повністю підготовлений. Вони підготували цілий набір нових цінників для всієї продукції магазину. Ціни на тих цінниках були суттєво нижчі. Для того щоб створити у американців враження про те, як у Китаї все дешево, продавців попрохали замінити старі цінники на нові, як тільки прозвучить певна музика.
Це була дуже складна кампанія, до неї було залучено тисячі людей і координували численні відомства. Однак компартії Китаю все легко вдалось підстроїти. Досі КПК хоче, щоб люди бачили тільки те, що вона хоче їм показати, й чули те, що вона хоче, щоб люди почули. Сутність КПК, яка жадає обманути й приховати від народу правду, ніколи не зміниться. Вони (керівництво КПК) не хочуть, щоб увесь світ дізнався наскільки бідні насправді більшість китайських людей».
Мі пригадуємо прислів’я «все змиється під час прання». Для більшості китайських людей, однак, це прання затягнулось.
