У певному регіоні на північ від Тоскани, Італія, можна побачити швидкі спортивні автомобілі Ferrari, що проносяться крізь пейзажі, схожі на картини Леонардо да Вінчі.
Такі барвисті колажі пейзажів існують в Емілі-Романьї. Тут, в Апеннінських горах, є багато поєднань старого і нового.
Ще один місцевий колаж — еклектичний, схожий на середньовічний масив будівлі вздовж заплутаної дороги SP-62. Насправді це фортеця. І в її стінах сховано чимало дивних речей — не менш дивним був і її творець.
Об’їжджаючи гору — імовірно на Ferrari — приблизно за 45 хвилин на південний захід від Болоньї, ви побачите парапетні стіни та башти, що вимальовуються на схилі; вежі, увінчані дахами, схожими на велику золоту цибулину. Ця дивина — Роккетта Маттеї. Та не все тут так, як здається.
Роккетта в перекладі з італійської означає «фортеця». Маттеї — це прізвище дворянина, який її побудував, графа Чезаре Маттеї, який власноруч заклав перший камінь у 1850 році. Його шедевр був зведений на руїнах середньовічного комплексу 13 століття, який колись був справжньою фортецею.
Звичайно, сільська Італія зберігає в собі пам’ять про середньовічні замки — Кастелло Сторческо в Мілані та Кастель Нуово в Неаполі досі збуджують в серцях відвідувачів феодальну романтику. Проте Роккетта Маттеї відрізняється від інших італійських фортець як за формою, так і за призначенням.
«Структура замку неодноразово змінювалася графом і його спадкоємцями, так що він перетворився на лабіринт веж, монументальних сходів, залів для прийомів і приватних покоїв», — йдеться на сайті фортеці. Це еклектична суміш часових періодів, псевдостилів і культур — від неосередньовіччя до готики, ренесансу і мавританського стилю.
Якщо не брати до уваги його замок, то сам граф виділявся не лише своїм багатством і знатністю. Сучасні лікарі назвали б його шарлатаном. Він заснував псевдомедичну практику під назвою електрогомеопатія, яку зараз охрестили «повним ідіотизмом». Однак, у 19 столітті вона привернула значну міжнародну аудиторію. Він стверджував, що електрична біоенергія, видобута з рослин, може запропонувати його пацієнтам терапію і навіть нехірургічне лікування раку.
Ви можете уявити собі графа, згорбленого у вежі, як божевільного вченого, що використовує електрику для якогось химерного експерименту. Нібито він обрав місце руїн для своєї фортеці через високий вміст заліза в скелях. Він вважав, що магнітні поля тут особливо сприятливі для лікування його пацієнтів.
І в цих стінах лікувалися пацієнти, серед яких були й високопоставлені особи, в тому числі російський цар Олександр II та Людвіг III, король Баварії.
Для графа Роккетта Маттеї також стала вигадливим притулком від тогочасних політичних чвар. Ще в 1859 році він переїхав сюди й в ексцентричній манері вів життя середньовічного володаря. Він створив власний середньовічний двір, укомплектований власним блазнем.
Увійшовши в гостроверху мавританську браму, відвідувачі потрапляють на широкі вигнуті сходи, що ведуть до вестибюлю, вирубаного в скелі. Тут є відповідні арочні вікна, містичні охоронці та різьблені жіночі фігури. Звідси мавританська підковоподібна арка веде в лабіринт внутрішніх двориків, сходів і терас.
Серед вигадливих кімнат графа виділяється каплиця з рядами колон, від яких відходять подвійні арки, що наповнюють простір світлом і повітрям — це відтворення молитовної кімнати в мечеті-катедрі Кордови в Іспанії.
З каплиці сходи ведуть до Висячого саду, звідки відкривається вид на частини споруд і величні Апеннінські гори, якими так захоплювався да Вінчі. Наступний вхід, що веде до інших сходів, охороняють кам’яні леви.
Ще більше лютих котів з’являється на зменшеній репродукції з Альгамбри в Гранаді, Іспанія: графський «Двір левів» — це ще один натяк на мавританську архітектуру. Центральний фонтан з чотирма левами оточений красивим колонадним ґанком, або лоджією, з вишукано прикрашеними стрілчастими арками, які здіймаються вгору.
Можна пройти крізь лабіринт: У кабінеті графа, або Червоній кімнаті, знаходиться його колекція музичних інструментів. Вона свідчить про музичний слух його родини та його дружбу з великим оперним композитором Джоакіно Россіні. Ви також можете відвідати монументальну гробницю графа. Кажуть, що всі прикраси тут мають символічне значення.
Найхимернішою кімнатою з усіх і найвідомішою, мабуть, є «Кімната дев’яносто» — бальна зала, спроєктована в сучасному стилі Ліберті 1800-х років. Саме тут він планував стильно відсвяткувати своє 90-річчя разом з 90 іншими не-ювілярами. Щоправда, граф помер у 1896 році у віці 87 років.
Після всіх цих десятиліть дивно, як «Неверленд» графа Маттеї все ще так гармонійно вписується в цей позачасовий ландшафт; сьогодні Болонья і весь жвавий регіон Емілі-Романья є процвітаючим центром комерції — батьківщиною автовиробників Ferrari та Lamborghini, а також центром туризму.
Як склалася доля фортеці? Вона перейшла у спадок до його прийомного сина, а згодом була викуплена, щоб перетворитися на туристичний об’єкт. Однак ці плани відійшли на другий план, і у 1980-х роках фортеця була занедбана.
Але населення вважало за потрібне омолодити прекрасний графський замок-Франкенштейн. У 2005 році Фонд Касса ді Ріспарміо в Болоньї офіційно оголосив, що вони взяли на себе управління замком. Він був знову відкритий для відвідувачів у 2015 році.
Фонд завершив «перший етап ґрунтовного проєкту» з відродження замку, йдеться на сайті Рокетти Маттеї. Тепер вони «перейшли до етапу укріплення та ретельної реставрації, яка все ще триває».
