Київський торт є одним із найпопулярніших десертів в Україні та візитною карткою Києва. Ще з радянських часів кожен гість Києва вважав своїм обов’язком прихопити з собою Київський торт як сувенір.
Київський торт з’явився на світ 1956 року на кондитерській фабриці імені Карла Маркса (нині “Рошен”). За легендою, першим кроком до його створення стала помилка кондитерів. Вони приготували для бісквіта партію яєчного білка і забули поставити її в холодильник.
Інша зміна, яка прийшла вранці на роботу, з подивом виявила білки, залишені без належного зберігання. А часи тоді були досить суворі й за псування продуктів можна було понести серйозне покарання. Тому кондитера не стали здавати своїх колег начальству, а вирішили використати ці білки для приготування десерту.
Тоді начальником бісквітного цеху був Костянтин Петренко. Він разом зі своїми підлеглими на свій страх і ризик вирішив зробити із залишених білків новий десерт. Вони збили білки, додали в цю масу подрібнені горіхи і зробили горіхове безе, потім хрусткі коржі з безе промазали кремом “Шарлотт”, і в результаті вийшов досить непоганий торт, який згодом і назвали “Київським”.
Начальство гідно оцінило новий торт і вирішило запустити його в масове виробництво. А авторство торта залишилося за Костянтином Петренком.
Офіційна версія
Однак на фабриці цю історію називають тільки красивою легендою. За офіційною версією жодної випадковості не було, Костянтин Петренко працював над створенням нового шедевру кілька років і лише 1956 року йому вдалося знайти ідеальну комбінацію інгредієнтів. У 1957 році торт отримав бронзову нагороду на конкурсі кондитерів, а через рік – золоту.
При цьому запатентований торт був тільки 1973 року, через 18 років після створення рецептури. Тоді кондитери фабрики Ганна Курило і Галина Фастовець-Калиновська отримали авторське свідоцтво від держкомітету Радміну у справах винаходів і відкриттів.
При цьому рецепт періодично змінювався. Спочатку коржі для тортів готували зі свіжого яєчного білка, але одного разу на фабриці вимкнули світло і його не було майже добу, але при цьому білки були заготовлені. У результаті білки простояли добу без холодильника, але з них все-таки випекли коржі. У результаті вони вийшли більш пишними і смачнішими. Після цього білки стали залишати на добу перед приготуванням.
Змінювалися в торті й горіхи. Перші торти були приготовані на основі волоських горіхів, потім їх замінили горіхами кеш’ю, які в ті часи постачалися з Індії за доступною ціною. У 70-ті році, поставки з Індії припинилися і кеш’ю довелося замінити на фундук.
Так чи інакше, Київський торт швидко завоював любов ласунів і набув популярності не тільки в Києві, а й за його межами. За ним шикувалися величезні черги. У підсумку він став візитною карткою Києва і залишається нею донині.
Марія Мельничук
