Бань Чжао (45—120) відома як перша китайська жінка-вчений та історик. Вона жила в епоху династії Східна Хань. Вийшовши заміж у віці 14 років, вона присвятила себе літературі і турботі про сім’ю після смерті чоловіка.
вБань Чжао — перша китайська жінка-історик. Ілюстрація: Б. Сяо/Велика Епоха
Її батько почав працювати над створенням «Ханьшу» («Книги Хань»), аби доповнити «Шицзі» (Записки великого історика) Сима Цяня, в якому було викладено історію династії Хань лише до імператора Хань У-ді. Проте батько Бань помер, перш ніж зміг завершити книгу. Тоді цю місію продовжив його син Бань Гу, але його спіткала та ж доля після того, як він витратив близько двох десятиліть на те, аби перетворити цю працю на новий і усебічний літопис династії Хань.
Зрештою саме Бань Чжао, талановитій жінці, що протягом багатьох років допомагала своєму братові, вдалося завершити перше видання цієї грандіозної книги. «Книга Хань» вважалася більш пізніми китайськими істориками зразком історичних трудів.
Бань Чжао пізніше доручили докладно розповісти про книгу вченим в імператорській бібліотеці. Завдяки її глибоким пізнанням при дворі їй дали звання «обдарованої». Тодішня імператриця була дуже вражена вченістю Бань Чжао та її моральністю як удови і часто просила її повчити дам з імператорської родини.
Коли Бань Чжао було за сімдесят, вона написала «Заповіді для жінок» (інша назва — «Уроки жінкам»), аби їх дотримували члени її власної родини, але книга одразу ж поширилася по всій країні. В тексті мовилося, які чесноти жінка повинна мати, аби підтримувати гармонію в родині. Книгу цитували в Китаї протягом багатьох століть як керівництво для поведінки жінок.
За Бань Чжао, коли вона померла, глибоко сумували імператриця і народ.
Читайте також:
Історія Китаю (45): Бань Чао — славний генерал і дипломат
Історія Китаю (40): Сима Цянь — автор першої повної історії Китаю
Благородний історик династії Сун — Сима Гуан
