Роки життя Мо́цзи — приблизно 470—391 до н.е. Він народився в дуже темну і жорстоку епоху, після Ла́оцзи та Конфуція (Ку́нцзи), в період Весни й Осені та Міжцарських війн (770—222 до н.е.). У цей час хаосу всі, включаючи правителів, прагнули розшукати здібних людей, які допомогли б їм знайти відповідні для цього смутного часу способи управління державою. У ту пору для вирішення всіх суспільних проблем, у тому числі того, як привести до ладу поведінку і мораль людей, виникли численні філософські вчення.
Моцзи — великий китайський мислитель, поборник миру і любові. Ілюстрація: Цзона Йє/Велика Епоха
Справжнє його ім’я — Мо Ді. Він був прихильником ідеї спасіння світу і засновником теорії (яку пізніше стали називати моізмом) про «загальну любов і неучасть у війнах». У Китаї його вважають одним із видатних мислителів.
Моцзи вважав, що головна причина, що привела світ до смути, — це особисті вигоди людини й егоїзм. Саме вони заважають людям бути жалісливішими і любити один одного. Якби настав час, коли кожен зможе любити інших так само, як любить самого себе, ставитися до інших так само, як до своїх родичів, дорожити іншими царствами так само, як своїм власним, і повністю позбутися егоїстичних думок, то в Піднебесній припинились би війни, і встановився би істинний мир.
Висуваючи теорію про неучасть у війнах, Моцзи вважав, що війна несправедлива і трагічна для людини. Кожна війна знищила безліч майна, життів і сімей. Тому Моцзи виступав проти війн і закликав їх зупинити.
На додачу до теорії «загальної любові та миру», Моцзи запропонував ідею про те, що для призначення на державні посади потрібно вибирати мудрих і здібних людей, аби ті працювали на користь царств, незалежно від походження їхньої сім’ї чи суспільного становища. Він вважав, що всіх чиновників, які наживаються за рахунок власної влади, слід одразу ж звільняти.
З іншого боку, Моцзи був проти пишних похорон і музики як дозвілля, оскільки вважав їх зайвою витратою коштів і часу. Такий погляд суперечив конфуціанським ідеям, і китайцям було важко це сприйняти.
Величезні зусилля Моцзи, яких він докладав, аби в Піднебесній встановився мир, просто захоплювали. Його ідея «загальної любові та миру», запропонована приблизно в 350 р. до н.е., залишається дуже насущною і в сучасному світі.
Читайте також:
Історія Китаю (18): Менцзи — другий мудрець школи Конфуція
Історія Китаю — від давнини до сучасності
Історія Китаю (17): Конфуцій — видатний мудрець і вчитель
