Вень Тяньсян (1236—1283) був ученим і генералом наприкінці династії Південна Сун і був відомий відданістю своїй батьківщині.
Вень Тяньсян. Ілюстрація: С.М. Ян/Велика Епоха
Коли Вень був іще дитиною і вчився у школі, його надихнули історії про відданих героїв і відомих учених, чиї статуї він бачив у своєму рідному місті. Гордий і сповнений рішучості вчений, він склав місцеві іспити, а потім узяв участь в імператорських іспитах у столиці із прийому на цивільну службу. У своїй екзаменаційній роботі він виклав принципи правління країною із ретельністю і вразив головного екзаменатора. Імператор присудив йому перше місце.
Проте кар’єра Вень Тяньсяна не складалася вдало. У той час честолюбні монголи зазіхали на землі Південної Сун. Його патріотизм і праведність не викликали схвалення в імператора і його підлеглих, і його кілька разів знижували на посаді. Незважаючи на несправедливість, Вень залишався вірним імператору і країні.
Почувши, що фортецю неподалік сунської столиці атакувала монгольська армія, Вень продав будинок своєї родини і цінності, щоб оплатити вербування солдатів в армію династії Сун. Він привів свій загін до столиці, щоб захищати імператора, а пізніше, коли багато придворних чиновників утекли, був призначений першим міністром.
Хоча Вень і виграв кілька битв проти монголів, він не міг зупинити падіння династії Південна Сун під ударами величезного монгольського війська. У 1277 р. дружина і дочки Вень Тяньсяна були взяті армією монголів у полон, а рік по тому, коли армія Веня була переможена, у полон був взятий і він сам.
Генерал армії монголів погрожував Веню тортурами, якщо він не підкориться, але Вень не боявся смерті. Генерал оцінив його непохитну рішучість і наказав загону відправити Веня до столиці монгольської династії Юань.
Чотири роки Вень провів у в’язниці. У цей час він отримав листа від своєї дочки і дізнався, що його дружина і дві дочки стали рабинями в палаці династії Юань. Він розумів, що його родина зможе бути звільнена і возз’єднатися, тільки якщо він підкориться монголам. Вень дуже страждав, але зробив вибір на користь відданості династії Сун, що зазнала краху.
Хубілай, монгольський правитель династії Юань, багато чув про таланти Вень Тяньсяна і хотів умовити Веня служити йому. Він відправив міністра династії Південна Сун, що скорився, в надії переконати Веня теж скоритися. Вень поставився до нього із презирством. Візит скореного колишнього сунського імператора виявився теж марним.
Потім Хубілай викликав Веня до двору і прийняв його із великою повагою, спробувавши переконати його скоритися. Монгольський хан обіцяв йому високу посаду, якщо він передумає. Вень заявив, що той, хто одного разу став чиновником династії Сун, назавжди залишиться відданим династії Сун. Він сказав, що швидше помре за династію Сун, ніж буде служити монголам.
У 1283 р. Вень у віці 47 років був страчений. Кажуть, що Хубілаю було шкода, що той помер, і він сказав: «Яка вірна і праведна людина! Як прикро, що я не зміг здобути його для своєї династії».
Праведність і відданість Веня часто затьмарюють його талант поета, а його героїчна смерть надихала людей багатьох поколінь.
Вень Тяньсян підтвердив свої слова, що стали знаменитими, власним життям: «Всі люди смертні. Хай моє віддане серце осяє літописи історії».
Читайте також:
Історія Китаю
Історія Китаю (118): Сінь Ціцзі — вірний воєначальник і поет династії Південна Сун
