Чжан Цзедуань* був відомим живописцем часів династії Північна Сун. Він писав у стилі цзехуа — такі картини пишуться лінійними мазками особливим пензлем, а щоб накреслити лінії будинків використовується лінійка. На його картинах можна побачити пересувні засоби того часу, мости, дороги та пішохідні доріжки. Чжан Цзедуань також зіграв важливу роль у становленні китайської живописної традиції Шань-шуй («Гори і ріки») — зображенні пейзажів.
*Роки життя: 1085—1145 рр.н.е.
Чжан Цзедуань і його робота «На річці в день Цінмін» періоду династії Сун. Ілюстратор: Дж.Ку
До 1101 року нашої ери над землями Північної Сун вже не тяжіла військова загроза Півночі, оскільки уряд вирішив це питання шляхом дипломатичних переговорів і економічних домовленостей, забезпечивши, таким чином, для своєї країни століття миру і стабільного економічного розвитку. Сплеск торгівельної активності привів до розвитку нових культурних розваг у суспільстві та у знаті. Під заступництвом голови держави при Імператорському інституті стали утримувати більше діячів мистецтва і живописців, які плідно працювали.
Чжан Цзедуань був одним із придворних художників при Імператорському інституті. Він подарував правителю картину, що згодом стала дуже відомою в китайській історії, — полотно «На річці в день Цінмін**» або «Сувій Цінмін». У ньому надзвичайно реалістично були зображені заняття людей з міської та сільської місцевості у день свята Цінмін. На картині знайшли відображення розвинута в той час торгівля, промисловість і транспортна діяльність, і пізніше це полотно стало безцінним скарбом династії Сун.
**Цінмін — традиційне свято поминання покійних у Китаї. Його відзначають на 104-й день після зимового сонцестояння. Як правило, воно припадає на 5 квітня. Китайці в цей день виїжджають на природу, щоб насолодитися приходом весни, і відвідують могили предків.
Живопис тушшю був виконаний на відрізку шовку завдовжки 24,8 см і завширшки 528,7 см. Сувій складається з трьох частин, на яких зображені 814 осіб, 13 транспортних засобів, 29 човнів, 8 стільців, 83 домашніх тварини і більше 100 торгових лавок. 5-метрове полотно повністю відображає багатство міста з чисельністю населення в 1,5 мільйони чоловік.
Картина «На річці в день Цінмін» ділиться на три частини. На першій зображений сільський пейзаж: селяни ведуть у бік міста караван віслюків, вантажених вугіллям. На тлі — ранкове сонце, туманні ліси і будинки, покриті тінню. Поблизу міста можна роздивитись багато людей. Друга частина живописного полотна присвячена жвавому транспортному руху на річці, на ній особливо виділяється фрагмент з мостом через річку у формі веселки. Натовп біля мосту, вози, запряжені кіньми всіх мастей, човни, що перетинають річку і прилеглі жваві доки — все це так виразно виписано на полотні, що робить цю частину картини найцікавішою. На третій частині картини зображена сцена з життя городян. На ній відображені люди з різних верств суспільства, які збираються і спілкуються біля міської стіни, в чайних закладах та ресторанах. У цій частині картини зображені також ряди багатолюдних торгівельних лавок. Полотно продовжують космополітичні сцени, на яких аристократи і прості люди зображені разом, де вони доповнюють один одного, що свідчить про високий розвиток цивілізації часів династії Північна Сун.
На картині знайшли відображення будівлі, торгівельні лавки, дороги і транспортна система столиці, що процвітала. Чжан Цзедуань ретельно розмістив фігури людей, сцени і всі деталі, чим проявив спостережливість за повсякденним життям і чудову майстерність художника. Споглядаючи цей витвір мистецтва, у багатьох людей з’являється відчуття, ніби вони там присутні особисто.
Ця картина отримала велике визнання, і багато майстрів пізніх часів намагалися скопіювати її. Існує переказ про про перевірку справжності картини «На річці в день Цінмін». Через кілька сотень років після її написання шедевр Чжан Цзедуаня перейшов у володіння до одного з чиновників. Він попросив паперових справ майстра оформити живопис у рамку і повісити на стіну. Однак той майстер сказав, що сувій не оригінальний. На картині були зображені чотири людини, які грали в кості. Один із зображених кубиків ще обертався, а чоловік, зображений поруч, відкрив рота і кричить «шість» в надії, що випаде саме шістка. Однак те, як він склав губи, характерно для вимови жителів півдня, коли вони говорять «шість», а не для мешканців північних регіонів. Тому майстер паперових справ припустив, що сувій був фальшивим.
Ця історія показує як унікальні навички майстра-живописця, так і визнання, яким користувався художник за свою увагу до деталей.
