Оуян Сю* був відомим письменником та істориком у період правління династії Північна Сун, а також найвпливовішою людиною серед літераторів того часу. Колеги по перу вважали його істинним конфуціанцем.
*Роки життя: 1007―1072 н.е.
Оуян Сю ― вчений, який здійснив літературну реформу в 1040-х роках династії Північна Сун. Ілюстрація: Катерина Чан/Велика Епоха
Важливу роль у становленні особистості Оуяна зіграла його мати. Батько хлопця помер, коли йому було всього чотири роки, і сім’я опинилася на межі виживання. Існує історія про те, як Оуян змушений був вчитися писати, виводячи ієрогліфи очеретом на землі, тому що він не міг дозволити собі купити пензлі і папір. Завдяки підтримці матері, хлопчик навчався з великою старанністю. Як кращий учень Оуян Сю у віці 23 років склав імператорський іспит на вчене звання.
За свої сорок років чиновницької кар’єри, він пройшов всі рівні посад. Він набув величезний досвід роботи в питаннях внутрішньої і зовнішньої політики і домігся видатних результатів, зробивши багато важливих справ. Однак його праведність і прямолінійність викликали невдоволення у різних чиновників при владі, і вони плели проти нього інтриги.
Він написав статтю, в якій вказав на помилки можновладців, і за це його понизили в посаді до звичайного судді і відправили служити в глуху сільську місцевість, де він провів кілька років. Однак замість жалості до себе, Оуян Сю насолоджувався красою природи тих місць і писав чудові статті. Ці твори широко поширилися і заслужили багато похвал. Оуян прозвав себе «цзуйвен» (старий п’яниця) і написав кілька чудових автобіографічних збірників, зокрема, «Записки хмільного старця» і «Біографія відлюдника Лю-і». Пізніше він вирішив піти у відставку, оскільки не міг погодитися з тим, як управляв країною головний міністр.
Оуян Сю був значною особистістю в історії китайської літератури. Особливо він був відомий своєю прозою. У ній він віддавав перевагу природному стилю, виразності і плавності, на відміну від лощених, витончених і мало зрозумілих жанрів, які були модні в той час. У такому стилі Оуян написав більш ніж 500 красивих нарисів, тому його почали вважати засновником нового літературного жанру, що отримав назву «шихуа» (міркування про вірші).
Оуян Сю не заздрив тим, у кого проявлявся великий талант. Прекрасним прикладом тому служить те, що він порекомендував Су Ши. Згідно з історичними записами, перебуваючи на цивільній службі в якості імператорського екзаменатора, одного разу Оуян Сю натрапив на статтю, яка настільки вразила його, що він вирішив, що вона гідна першого місця. Але оскільки всі документи з іменами авторів-кандидатів були запечатані, Оуян подумав, що цю статтю написав один з його учнів. Щоб уникнути протиріччя інтересів, він прийняв рішення надати кандидату друге місце. Пізніше з’ясувалося, що ця стаття була написана невідомим йому 20-річним парубком Су Ши.
Оуян Сю дуже пошкодував про своє рішення і в листах розхвалював Су Ши своїм ученим друзям-літераторам, кажучи: «Статті Су Ши дійсно чудові. Я, як старий чоловік, повинен дати йому дорогу і допомогти зайняти більш високе становище. Чудово! Чудово!» ― писав він. Завдяки безкорисливості Оуян Сю та іншим літературознавцям, Су Ши удосконалив свої твори і став відомим ученим.
Самовідданий і далекоглядний підхід Оуян Сю створив сприятливе середовище для багатьох талановитих людей, таких як Су Ши, і багато в чому саме завдяки Оуян Сю література в період династії Північна Сун досягла розквіту.
Його вважали головним вісником змін у літературі того часу і одним із «Восьми великих майстрів» прози династій Тан і Сун.
