Китай прийняв новий закон, що пропонує всім фізичним та юридичним особам в Китаї застосовувати санкції, введені режимом проти іноземних партнерів. Він також забороняє компаніям дотримуватися іноземних обмежень, накладених на китайські фірми і громадян.
Закон набув чинності 10 червня, коли законодавчий орган режиму схвалив його без третього читання (обов’язкова умова відповідно до законодавства ).
«Закон наказує іноземним громадянам діяти проти своєї батьківщини і бути лояльними комуністичній партії Китаю [КПК]», — сказав Тан Цзіньгуань, американський коментатор з питань Китаю, в телефонному інтерв’ю The Epoch Times 10 червня.
«Головне — вибір моменту. КПК прийняла закон відразу після того, як президент Джо Байден почав свою поїздку по Європі. Байден поговорить з європейськими лідерами про розслідування походження вірусу КПК*, який, ймовірно, проник з лабораторії в Ухані», — сказав Лі Хенцін, вчений з Вашингтонського інституту інформації і стратегії, в інтерв’ю The Epoch Times 10 червня.
Лі вважає, що вірус КПК, широко відомий як новий коронавірус, просочився з Уханського інституту вірусології. Як тільки цей факт буде підтверджений, інші країни притягнуть Пекін до відповідальності, сказав Лі.
Новий закон
10 червня законодавчий орган Китаю прийняв і опублікував «Закон про антиіноземні санкції».
Закон вимагає, щоб всі особи й організації в Китаї, незалежно від їх громадянства або зареєстрованого статусу, повинні виконувати санкції, введені режимом.
Крім того, стаття 12 закону говорить:
«Жодна організація чи фізична особа не може застосовувати або допомагати застосовувати дискримінаційні обмежувальні заходи, які іноземні країни застосовують щодо китайських громадян і організацій … Китайські громадяни або організації можуть подати позов проти іноземних юридичних осіб [які дотримуються санкцій, введених іноземними державами], і попросити їх припинити порушення закону і виплатити компенсацію за [китайські] збитки».
Дії у відповідь
Прийнятий у відповідь на санкції, введені іноземними державами, цей закон спрямований проти іноземних порушників і їх прямих родичів, менеджерів і директорів компаній, а також інших пов’язаних з ними осіб і організацій.
Методи покарання за порушення відповідно до нового закону включають відмову у видачі або анулювання віз, арешт майна і активів, і заборона на торговельну діяльність.
Ван Веньбінь, офіційний представник міністерства закордонних справ Китаю, заявив 10 червня в розділі новин, що закон є правовим інструментом для прийняття відповідних заходів проти іноземних санкцій.
Коли його запитали, чи вплине закон на дипломатичні відносини з іншими країнами, Ван сказав: «Це занепокоєння абсолютно зайве».
В останні місяці Сполучені Штати, Європейський союз, Канада і Великобританія ввели санкції відносно китайських чиновників, звинувативши їх в серйозних порушеннях прав людини щодо уйгурів у Сіньцзяні і знищення автономії в Гонконзі.
12 травня уряд США оголосив про проти чиновника КПК за переслідування Фалуньгун, оскільки жорстоке придушення цієї духовної практики пекінським режимом наближається до своєї 22-ї річниці.
До цього уряд США ввів санкції відносно приблизно 45 китайських чиновників, включаючи всіх 14 заступників голови Постійного комітету законодавчого органу. Тим часом Вашингтон також вніс у чорний список китайські компанії, щоб вони не купували американські технології. У списку значиться найбільший китайський телекомунікаційний виробник Huawei, який порушив санкції США проти Ірану.
Китайський режим почав вживати відповідних заходів на початку цього року. 21 січня влада заборонила 28 американцям і їхнім прямим родичам відвідувати материковий Китай і Гонконг.
Наслідки
«Нещодавно прийнятий Закон про санкції проти іноземних держав є всеосяжним кроком у відповідь проти Сполучених Штатів та інших розвинених країн. Він охоплює всіх приватних осіб і організації та погрожує захопити їх власність, якщо вони не прислухаються до пекінського режиму», — сказав Тан в інтерв’ю The Epoch Times.
Тан побоюється, що КПК зажадає, щоб іноземні компанії купували продукцію, вироблену за допомогою примусової праці, наприклад, закуповували бавовну в Сіньцзяні, і продавали американські технології китайським підприємствам, наприклад, напівпровідникові чіпи для Huawei.
«Я бачу ризики, які цей закон несе суспільству. Я можу собі уявити, що іноземним компаніям доведеться покинути китайський ринок до того, як КПК змусить їх щось зробити [проти санкцій США], і китайські підприємства будуть змушені припинити закуповувати імпортні технології», — сказав Тан.
Як приклад він привів саму передову, найбільшу державну китайську компанію по виробництву мікросхем Semiconductor Manufacturing International Corporation (SMIC).
15 вересня 2020 року SMIC повідомила китайській державній компанії , що вона припинила поставки чіпів для Huawei, тому що SMIC використовувала американську технологію для виробництва своїх чіпів, а Huawei була занесена в чорний список, який не дозволяє робити закупівлі будь-якої американської технології.
«Відповідно до Закону Китаю про антиіноземні санкції у SMIC немає іншого вибору, крім як поставляти чіпи для Huawei. Як тільки SMIC продасть їй чіпи, вона порушить американське законодавство і втратить право використовувати американські технології, а також свій глобальний ринок», — сказав Тан.
У іноземних компаній становище гірше, ніж у SMIC.
«Вони втратять всі свої активи й іншу власність в Китаї, якщо не будуть дотримуватися цього закону», — додав Тан.
Джерело:
*Вірус КПК — коронавірус виник у Китаї через недбале відношення китайської комуністичної партії (КПК) до ситуації. Замовчування призвело до поширення епідемії. КПК, не бажаючи відповідати перед світовою громадськістю за потурання, спробувала перекласти відповідальність на інші країни: США та Італію.
