У записах періоду династії Хань є згадка про імператора У-ді, що правив з 141 по 87 рр. до н.е. Історики Китаю дали високу оцінку його владарюванню, описуючи його як доблесного і енергійного правителя.
Імператор У-ді ― найвеличніший імператор династії Хань. Ілюстрація: Kійока Чу/Велика Епоха
Великий Хань У або У-ді, як його пізніше назвали, зійшов на престол у віці 17 років. Здобувши владу, імператор У-ді пом’якшив багато суворих законів і значно зміцнив могутність центрального уряду.
У початковий період династії Хань багатьом родичам попередніх імператорів були передані у володіння великі земельні території. Це невдовзі створило потенційну загрозу для імператора і центрального уряду. Але імператор У-ді успішно послабив їхню владу, прийнявши закон, який дозволив правителям і монархам передавати у спадок землі кожному зі своїх дітей, а не тільки першому синові. Таким чином, великі ділянки землі почали ділитися на безліч дрібних. Далі центральний уряд крок за кроком став забирати під свій контроль ці дрібні ділянки. Цей захід дозволив змінити старе поняття «держава» або «царство» на «імперські провінції».
Для того щоб вибирати кращі таланти із суспільства для державної служби, імператор У-ді створив умови, які дозволяли посадовим особам усіх рівнів рекомендувати здібних людей. Надалі вони, служачи уряду, навчалися і отримували стипендію. Такий захід дав можливість вступати на державну службу талановитим людям із бідних верств суспільства.
Крім того, імператор У-ді проголосив конфуціанство державною доктриною і вперше в китайській історії створив у столиці «Вищу імператорську школу». Освіта в цьому навчальному закладі ґрунтувалася головним чином на конфуціанстві, і випускники, які успішно пройшли через строгі екзамени, безпосередньо отримували різні цивільні посади. Оскільки така міра виявилася успішною, по всій імперії відкрилася велика кількість таких конфуціанських вищих шкіл. Рекомендації та іспити під час набору в структури державних служб стали обов’язковими умовами, які ввів імператор. Саме за його правління люди з дуже бідних прошарків суспільства і навіть ще більш низького походження, такі як, раби і військовополонені, могли стати поважними чиновниками і генералами. Прийняття конфуціанської філософії як державної справило глибокий вплив на політику, суспільство і культуру Китаю та Східної Азії.
Імператор У-ді також здійснив податкову реформу з метою збільшення доходів. Для торговців і виробників він ввів податок на власність і прийняв жорсткі заходи проти нечесних купців. Виробництво сталі, солі та алкоголю було націоналізоване. Він також розпорядився провести реконструкцію гідротехнічних об’єктів, щоб підняти сільськогосподарське виробництво. В імперії був складений і прийнятий перший китайський сільськогосподарський календар.
Шанований і як великий військовий керівник імператор У-ді династії Хань, після того як відмовився від оборонної стратегії, розширив кордони Китаю в усіх напрямках. У результаті його імперія відновила контроль над Кореєю на сході, і У-ді ввів свої війська в Південний Китай та центральний В’єтнам. Більш за все імператор прагнув виграти війну проти хунну (монг.) або сюнну ― загальна назва для численних варварських кочових племен, які становили серйозну загрозу північному кордону. У роки війни з ними імператор У-ді вчинив серію активних нападів, які поставили більшість царств Сюнну на коліна або дозволили роздобути голови їхніх лідерів. Ханьські війська не тільки вигнали ворога, а й стрімко просунулися далі на захід ― до Киргизстану та Узбекистану.
У той же період часу імператор направив свого посланця Чжан Цяня у віддалені західні області для створення тривалих союзів та обміну культурами. Надалі це дозволило зав’язати союз із більш західними районами і навіть із Середньою Азією. Пізніше каравани зі столиці Китаю Чан’аня (сучасного Сіаня) у місце, де розташований нині Іран, почали поставляти китайський шовк та інші товари. Пізніше в історії цей маршрут став відомий як «Великий шовковий шлях».
Коли межі імперії розрослися, імператор У-ді призначив 13 районних інспекторів, які перевіряли роботу провінційних правителів. До обов’язків цих інспекторів входило повідомляти старшому інспектору (відповідав за роботу місцевих правителів безпосередньо перед імператором) про найменше зловживання владою або корупцію, про становище в суспільстві місцевих дворян і про настрої людей. Історики назвали цей орган влади першою незалежною структурою в Китаї, яка здійснювала систематичний контроль.
Імператор У-ді перебував при владі 54 роки і помер у віці 70-ти років. Під його управлінням ханьський Китай значно розширився, перевищив розміри Римської імперії того періоду. У той же час це породило напруженість і убозтво. Хоча наприкінці царювання він замислився над цим і видав укази «Каяття», щоб вибачитися перед своїми підданими за минулі помилки у військовій стратегії, але успіх імператора у військових справах приніс йому посмертне іменування У, що означає «войовничий».
