Імператор Гао Цзу, від народження Лі Юань*, на початку 7 століття нашої ери заснував династію Тан — одну з найбільш квітучих династій стародавнього Китаю. Він прославився як видатний військовий стратег, який захопив владу і придушив повстання, але в той же час поблажливий і терплячий правитель.
#img_left# Одного разу Лі Юань розбив стотисячну армію повстанців, маючи в підпорядкуванні всього шість тисяч солдатів. Імператор розділив війська на дві групи — в одній залишив старих і слабких воїнів, які мали охороняти продовольчі запаси і зброю. В іншій він зібрав невелику групу добірних кіннотників і велів їм влаштувати поблизу засідку. І коли повстанці підійшли, маючи намір пограбувати погано захищений провіант, немов із нізвідки виникла кавалерія і розгромила повстанців. Так, скориставшись поганою організованістю і дисципліною заколотників, Лі Юань і переміг куди більш численну армію ворога.
Ставши імператором, Лі Юань поводився дуже скромно при дворі. Він просив називати його по імені і іноді запрошував високопоставлених сановників сісти з ним на одну кушетку. Коли один із радників попросив його бути більш жорстким до своїх підлеглих і пам’ятати, що низькі чини мають поважати правителя, Гао Цзу сказав: «У минулому був імператор, який спав в одній кімнаті зі своїм міністром, і той одного разу посмів покласти витягнуту ногу на живіт правителя. Всі ви — мої високошановні службовці і найкращі друзі, і я завжди буду пам’ятати, як колись ми билися пліч-о-пліч. Будь ласка, не турбуйтеся про пристойність».
Імператор Гао Цзу доручив багато державних справ одному чиновнику, що показав себе старанним і відданим чоловіком. Оскільки цей чиновник суворо виконував встановлені правила, багато хто боявся його і заради особистих вигод часто його обмовляв.
Одного разу цього чесного службовця звинуватили в тому, що він не оголосив наказ імператора, що було одним із його обов’язків. Стоячи перед розгніваним імператором, він сказав: «У часи попередньої династії імператорські укази, оголошені палацовими службовцями, часто суперечили тим указам, які були прийняті раніше. І через це деякі державні відомства не знали, що робити, тому зазвичай спершу виконували легкі укази, а ті, що були складнішими, вони відкладали в довгий ящик. Я прослужив багато років за минулої династії і спостерігав безліч таких випадків. Ваша Величність прийняла владу недавно, і кожен Ваш указ впливає на майбутнє всієї династії. Тому плутанини в указах нам слід уникати. Отже, я повинен уважно перевірити кожен указ і перед його оголошенням переконатися, що він не суперечить раніше випущеним указам. Ось чому сановники вчасно не оголосили указ!».
Почувши це, імператор Гао Цзу сказав: «Мені дуже пощастило, що ви служите мені! З такою людиною мені нема про що турбуватися».
