Китайські ідіоми (20): Сон жовтого проса

Юний учений, за яким спостерігає безсмертний старець Люй Дунбінь, побачив сон про все його життя, в той час як на кухні варилася страва з жовтого проса. Ілюстрація: Б.Сяо/Велика Епоха

Китайська ідіома «сон жовтого проса» (黃粱一夢) описана в оповіданні «Нотатки про життя у сні «(枕中記), яке написав Шень Цзіцзі* в часи правління династії Тан (618—907 рр.). Легенда оповідає про молодого вченого на ім’я Лу Шен, якому вдалося змінити свою долю, після того як він побачив за обіднім столом сон тривалістю в життя.

Одного вечора, увійшовши у шинок у місті Ханьдань, Лу Шен помітив літню людину, обличчя якої здалося йому добрим. Підсівши за столик, Лу Шен розповів старцю про те, що неодноразово намагався вступити на цивільну службу, але жодного разу не зміг скласти іспит успішно. Сивий старий терпляче вислухав скарги молодої людини.

Дізнавшись про труднощі Лу Шена, старець запропонував йому залишити самолюбство і мирські бажання і почати вивчати Дао (Шлях)**. Але Лу Шен відмовився. Молодий учений і не здогадувався, що літній пан, що сидить з ним за одним столом, — не хто інший як Люй Дунбінь, один із знаменитих Восьми безсмертних Даосів.

Поки вони очікували на страву з жовтого проса, яку Лу Шен замовив у господаря закладу, Даос запропонував молодій людині подушку.

— Покладіть на неї голову і поспіть! — сказав Даос. — Вас чекає слава і шана, і все, що ви захочете, буде виконано за вашим бажанням. Спробуйте, пане!

Поклавши голову на подушку і тут же заснувши, Лу Шен побачив, як він, нарешті, успішно складає вищий імператорський іспит! Завдяки цьому молодий учений невдовзі отримує посаду урядового чиновника, стає багатим і одружується на красивій дівчині. Однак на піку кар’єри його незаслужено звинувачують у надуманих злочинах і засуджують до смертної кари.

Імператор, проте, дізнавшись, що Лу Шен ні в чому не винен, зберігає йому життя.

Пройшли роки, Лу Шен прославився своїми громадянськими і військовими талантами, його сім’я знайшла велику шану і багатство. Він прожив захоплююче життя, зійшовши до вершини успіху. Але у віці вісімдесяти одного року важка хвороба його звалила, і Лу Шен помер.

Раптом юний вчений, побачивши все своє життя, прокинувся від поштовху. Він озирнувся навколо і побачив, що обстанова в кімнаті нітрохи не змінилася відтоді, як він заснув, а його каша з жовтого проса ще й не зварилася. Це був щасливий сон, який у нашому світі тривав дуже короткий час, хоча молодий чоловік прожив у ньому ціле життя.

Люй Дунбінь, який весь цей час сидів поруч із ним, з посмішкою сказав: «Життя людини нагадує сон, хіба ні?»

Лу Шен зрозумів, що це не звичайна зустріч. Він відмовився від своїх земних прагнень і, захопившись бажанням вивчати Дао, попросив Даоса бути його вчителем.

Так і виникла китайська ідіома «Сон, під час якого варилася каша з жовтого проса», або «Сон жовтого проса» (黄粱一夢, húang (хуан; жовте) líang (лян; просо) yí mèng (і мен; сон)).

Спочатку ця ідіома використовувалася у значенні «Життя як сон». Вона нагадувала людям, що багатство і слава швидкоплинні — немов сон, який незабаром пройде.

Сьогодні цим виразом в китайській мові позначають нездійсненні, райдужні мрії, «повітряні замки», які виникають в уяві людини і ніколи не збуваються.

Довідка:

* Шень Цзіцзі, що жив приблизно в 740—800 рр., був ученим і писав художні твори в ранній період династії Тан. Оповідання «Нотатки про життя у сні» зробило його знаменитим на весь Китай.

** Дао — Закон буття, шлях. Згідно з Лао-цзи, Дао сотворило одиницю, одиниця породила два — Інь і Ян, які створили три, а також всі живі істоти і явища. Тобто Дао — джерело всіх форм. У Китаї даосизм разом з буддизмом і конфуціанством вважаються традиційними «трьома вченнями».