#img_left_nostream#Муніципальний уряд Пекіна повинен негайно відмовитися від планів зносу району, де проживають близько 4 тисяч громадян, які чекають офіційної реакції у відповідь на свою незадоволеність діями влади, заявила 6 вересня правозахисна організація Human Rights Watch.
Район Фентай (Fengtai) у південній частині Пекіна служить будинком для десятків тисяч чоловік, які щорічно прибувають у столицю, щоб подати скарги центральним властям в надії усунути корупцію та здирство на місцях. З 30 серпня на стінах будинків у районі Фентай розклеєні офіційні оголошення про знос будівель, в яких повідомляється, що всі жителі району повинні звільнити територію до 19 вересня. Про можливу компенсацію або сприяння у переселенні у цих оголошеннях не згадується.
Китайський закон вимагає від девелоперів, що займаються будівництвом нерухомості, або від державних управлінь, що діють в їх інтересах, зустрічатися з жителями кожного району – не має значення, власниками будинків або мешканцями, щоб роз’яснити їм причини їх виселення і обговорити умови компенсації. «Скаржники – одні з самих уразливих громадян Китаю; у них повинне бути право проживати десь, поки вони добиваються задоволення своїх законних вимог, – відзначила директор юридичної служби Human Rights Watch по Азії Софі Річардсон (Sophie Richardson). – Знос будинків Фентай тільки додасть їм страждань».
Система подачі петицій в Китаї, або синьфан (xinfang), йде у глибину тисячоліть і призначена для того, щоб дозволити пересічним людям формально виразити незадоволеність з різних питаннь, починаючи від міліційної жорстокості і незаконного захоплення землі до корупції. Офіційні правила вимагають від урядових чиновників, які розглядають петиції, особисто розмовляти зі всіма авторами звернень, реєструвати їх заяви та давати відповіді протягом 60 днів.
На практиці автори звернень, активісти і представники громадян, які намагаються надати їм допомогу, постійно піддаються нападам, биттю, погрозам, викраданням із боку міліції і бандитів, що діють за дорученням місцевої влади, для якої небажано псувати свою звітність в очах центрального уряду. Заявників також не допускають в урядові будівлі у Пекіні, а тим, кому вдається озвучити свою незадоволеність, часто доводиться чекати відповіді тривалі місяці, а бо навіть роки. Human Rights Watch детально виклала ці порушення у 87-сторінковій доповіді ‘We Could Disappear at Any Time’: Retaliation and Abuses Against Chinese Petitioners’ («Ми можемо зникнути у будь-який момент: реакція і агресія проти китайських скаржників»).
Заявникам загрожують також напади і затримання з боку діючих муніципальних сил безпеки, яким наказано видаляти їх з вулиць на передодні та під час важливих політичних подій. Під час 5-ої сесії Всекитайських зборів народних представників у Пекіні, що тривала у березні, було затримано більше 700 подавців скарг, багато кого з них примусово відправили до своїх провінцій.
Китайські фахівці зафіксували в системі подачі петицій серйозні недоліки, встановивши, що положення про листи і відвідини 2005 року, призначене для посилення відповідальності місцевих керівників у випадках незадоволеності на місцях і скорочення числа скаржників, які приїжджають до Пекіна, не працює. Результати опиту подавців петицій в Пекіні, проведеного в 2007 році академією суспільних наук КНР, одним з найбільш впливових мозкових центрів уряду, показали, що 71 відсоток скаржників стали жертвами підвищеного тиску та залякувань; 64 відсотки піддавалися затриманням; і лише 5 відсотків опитаних відзначили, що з введенням в дію положення 2005 року місцеві уряди почали уважніше відноситися до вирішення конфліктів.
«Якщо опит китайського уряду констатує, що з подавцями петицій звертаються погано, що місцеві власті покликані сприяти дозволу їх проблем, то дії муніципальної влади Пекіна, поступають в точності навпаки, та позбавлені всякого сенсу», – говорить Річардсон.
Активні скаржники, які живуть в районі Фентай, указують, що знос, який наближається, визначить останню стадію руйнування цієї території, де проживало до 10 тисяч чоловік, поки муніципальні власті не почали зносити її незабаром після того, як Пекін виграв право проведення Олімпійських ігор 2008 року. За їх словами, місце знаходиться під спостереженням 200 міліціонерів у формі і штатському, а більшість скаржників, що живуть тут, не зможуть сплатити інше житло після виселення. Міліція, порушуючи прийняті до Олімпійських ігор тимчасові правила, що гарантують велику свободу преси з 1 січня 2007 року, постійно переслідує, затримує і допитує іноземних журналістів, які відвідують цей район.
Пекінська влада в офіційних повідомленнях пов’язуює виселення цього південного району столиці з запланованим будівництвом Тайваньської торгової вулиці, яка займе площу 30 га. Як повідомила 10 вересня Женьмінь жібао, тут «передбачається звести оптовий центр тайваньських товарів, ресторани тайваньських делікатесів, чай-бари, музей тайваньської літератури, п’ятизірковий готель і офісні будівлі». Місту явно вигідно відрапортувати 17-у з’їзду компартії Китаю, який відкриється 15 жовтня, про запуск у районі Фентай ідеологічно правильного проекту, символізуючого єднання з тайваньським бізнесом, чим демонструвати іноземним журналістам, що комуністичне керівництво країни не може позбавитися від проявів незадоволеності.
Як повідомила в серпні газета South China Morning Post, міністерство суспільної безпеки КНР зажадало від пекінської міліції «мобілізувати всі ресурси», щоб запобігти появі скаржників поблизу будівель центрального уряду, а скаржників із провінції Хубей особливо попередили про необхідність покинути місто до початку роботи з’їзду. «Плани муніципального уряду Пекіна , щодо зносу жител з виселенням тисяч подавців петицій без компенсації або надання іншого житла є неприйнятним порушенням основного права людини на притулок, – говорить Софі Річардсон. – Місцеві власті повинні зосередити свої зусилля на тому, щоб вирішити проблеми цих людей, а не ускладнювати їх».
