Британський художник з аутизмом створив мікроскопічну скульптуру Трьох Царів у вушку голки, щоб відсвяткувати надію, світло і любов у різдвяний сезон.
Віллард Віган, художник із Західного Мідленду в Англії, з великими труднощами закінчив школу, але не знав, що страждає на аутизм, доки йому не поставили діагноз у віці 50 років. У дитинстві він перетворив своє розчарування шкільною системою та захоплення візерунками в природі на пристрасть до мистецтва; у дорослому віці він став всесвітньо відомим майстром мікроскопічної скульптури, який надихає мільйони людей своєю ретельною ручною роботою.
Його остання скульптура, «Три Царі», зайняла у пана Вігана чотири з половиною тижні, і він працював над нею до 16 годин на день. Королі та їхні верблюди виліплені з мікрофрагментів нейлону, зірка — з мікрофрагментів блискіток, а корони — з 24-каратного золота. В якості пензля пан Віган використав одну з власних вій.
«Я вірю в Бога», — сказав пан Віган в інтерв’ю The Epoch Times. «Йдеться про Боже благословення. Йдеться про надію. Йдеться про світло. Це про любов. Тому я подумав: „Я збираюся зробити невелику данину“. Ось чому я вирішив вкласти це в цю голку, щоб показати народження Христа, а потім подорож до зустрічі з Ним».
«Робити цю роботу досить кропітка праця, тому що вона не приносить задоволення. Задоволення є лише тоді, коли ти її закінчуєш і коли її бачать інші люди. … це має динамічний вплив на людей, тому що вони не можуть повірити, що елементи такі маленькі».
Після того, як верблюди трьох царів були вирізьблені, пан Віган закріпив їх на голці, розмістивши мікроскопічні шматочки магніту під їхніми ногами перед тим, як зафарбувати їх, фарба виступала в ролі клею. Усі скульптури він розфарбовує власною вією, приклеєною до кінця акупунктурної голки.
«Іноді ти втомлюєшся, відчуваєш, що засинаєш», — каже пан Віган. «Одного разу я заснув, притиснувши очі до мікроскопа. … Корони на голові були найважчими».
Інструменти пана Вігана унікальні, виготовлені на замовлення. Він використовував інструмент Dremel з тонким алмазним диском, щоб відполірувати насадки свого свердла для обробки коштовностей, придбаного в місцевій ювелірній крамниці, до мікроскопічних лез. Потім він загострює і сплющує акупунктурну голку, згинаючи її в «кіготь», щоб утримувати нейлон під час роботи. Він творить між вдихами.
«Ви повинні сповільнити своє дихання», — каже він. «Ви мусите працювати між центральною точкою серцебиття… це все одно, що намагатися встромити шпильку в мильну бульбашку, не розірвавши при цьому саму бульбашку».
Хоча роботи пана Вігана викликають потужний резонанс у публіки — його навіть запросили на зустріч з королевою Англії до Букінгемського палацу після того, як він виліпив королівську корону — майстер не хоче почуватись задоволеним своїми скульптурами, міркуючи: «Я постійно вдосконалююсь, але завжди кажу собі, що можу стати тільки кращим».
Один із життєвих уроків, який пан Віган засвоїв з початку своєї кар’єри художника, полягає в тому, що він не був би тим, ким він є сьогодні, якби не аутизм, і він хоче, щоб інші відчували себе такими ж сильними.
Його послання до всіх, хто має труднощі у навчанні, полягає в тому, щоб черпати натхнення з його досягнень і знати, що вони можуть зробити те ж саме. Батькам він радить: «Якщо у вас є діти з аутизмом, заохочуйте їх, тому що коли ви говорите комусь, що він вправний у своїй справі, це надихає його».
Поточна виставка пана Вігана — «Зникаючий світ», колекція мікроскопічних скульптур зникаючих видів тварин, виставляється в різних місцях Англії. Пан Віган також ділиться своїми роботами в Instagram.
