Роботи Стефані Кілгаст — це калейдоскоп квітів, коралів, морських істот і грибів, які ніби виростають зі шматків сміття. Хитромудрі моделі були б дивовижними самі по собі, але те, як їх розмістили на викинутих об’єктах, надає їм глибшого значення.
Саме дослідження гри між людиною та природою привело 37-річну Кілгаст до створення її інтригуючих скульптур. В останньому проєкті представлені квіти та гриби, що виринули зі сторінок старих, викинутих книжок.
Художниця німецького походження, мати якої француженка, а батько фін, наразі мешкає у Ванні, Франція, зі своїм коханим та домашніми котами. Зізнаючись, що не пам’ятає часу, коли б вона «не творила», Кілгаст каже, що починала з експериментів з різними техніками.
«Я точно не була одним з тих вундеркіндів, які можуть малювати в стилі гіперреалізму, і я ніколи не була дуже зациклена на якомусь конкретному мистецтві», — розповіла вона в інтерв’ю The Epoch Times. «До 16 років я створювала речі з бісеру. Я в’язала, малювала і так далі. У 16 років я попросила олійну фарбу і трохи нею малювала, але потім пішла на курси живопису і навчилася використовувати акрилові фарби, які стали моїм улюбленим матеріалом».
«Набагато пізніше я відкрила для себе полімерну глину як матеріал для ліплення, завдяки чому майже десять років займалася виготовленням гіперреалістичних мініатюрних копій їжі».
Усвідомлення впливу людської діяльності на навколишнє середовище спонукало Кілгаст до змін у своїй творчості.
«Мені подобається використовувати сміття або викинуті предмети та уявляти, як природа повертає собі свої права», — каже вона.
Ідея її робіт, які демонструють широкий спектр біорізноманіття, включаючи комах, прийшла цілком природно.
«Я намагалася висловити свою стурбованість з приводу забруднення навколишнього середовища через свою роботу, — каже вона, — але не знала, як це зробити, тому продовжувала творити мистецтво, поки одного разу не вирішила використати бляшанку. І це спрацювало, це мало сенс».
Окрім відвідування курсу живопису в підлітковому віці, Кілгаст формально не вивчала мистецтво. Натомість вона має ступінь магістра архітектури.
Роботи талановитої художниці мають великий успіх: нещодавно відбулася її персональна виставка в галереї Beinart у Мельбурні, Австралія, а також проводяться регулярні групові виставки по всьому світу. Її завершені роботи є майстерними, можливо, через «дуже органічний і непростий процес», що стоїть за їх створенням.
«Я багато ходжу туди-сюди, випробовую кольори, а потім вирішую, що вони жахливі, і малюю все заново», — каже вона. «Я не планую жодної роботи заздалегідь, тому я просто намагаюся отримати результат, який мені до вподоби. Хоча це дуже весело».
Так само, як Кілгаст не дотримується якогось певного підходу, вона також переплітає різні матеріали в кожній скульптурі, залежно від свого настрою та цілей. У своєму власному творчому стилі вона любить підкреслювати різні елементи природи, які, на її думку, недостатньо виражені в її мистецтві.
«Я думаю, що важливо почати бачити красу в дрібницях, які нас оточують, оскільки через звичайні аспекти природи ви вчитеся любити її в цілому і, сподіваюся, хочете захистити її», — каже вона.
