Хуа То, також відомий за ім’ям Янхуа, був родом з Пей Го Цзяо, сучасна назва якого Хаосян, провінції Аньхой. Він був настільки видатним лікарем медицини стародавнього Китаю, що його прозвали «чудотворним цілителем».
#img_left#Хуа То не гнався за славою або грошима. Натомість, він був повністю занурений у вивчення медицини. Будучи високо визнаним у багатьох сферах медицини, його діяльність була доказом того, що китайська медицина в другому столітті мала високий рівень.
Хуа То з раннього дитинства був дуже обдарованою дитиною. Коли йому було сім років, він втратив свого батька. Через те, що його сім’я жила в бідності, мати вирішила відправити хлопчика вивчати медицину у лікаря Цай, дуже близького друга батька Хуа То. Хуа То пішов у місто, і зустрівся з доктором Цай.
Після того, як він висловив свою волю стати лікарем, лікар Цай подумав про себе: «Його батько був моїм другом. Якщо я не візьму його в свої учні, жителі міста подумають про мене, як про людину, яка порвала стосунки з сім’єю, коли її друг помер, і що я ставлюся до членів його сім’ї недружньо. Краще я візьму його в свої учні. Проте, я повинен випробувати рішучість хлопчика, якщо він тягнеться до медицини».
У цей час лікар Цай помітив, що декілька його учнів на задньому дворі будинку збирали листя тутового дерева, але їм було важко дістати листя з найвищої гілки, коли вони дерлися по стовбуру дерева. Він вирішив, що це буде першим випробуванням для Хуа То.
Він запитав його: «Чи можеш ти вигадати що-небудь, аби дістати листя з найвищої гілки дерева?». Хуа То з упевненістю сказав: «Це дуже просто». Він попросив шматок мотузки, і прив’язав до кінця цієї мотузки камінь. Накинувши мотузку на найвищу гілку, він зірвав все листя з цієї гілки, яка у цю мить зігнулася під вагою каменя.
Потім лікар Цай побачив двох цапів, які билися один з одним, від чого їхні очі почервоніли. Ніхто не міг їх розняти. Він вирішив, що це буде другим випробуванням для Хуа То і сказав: «Хуа То, ти здатний розняти цих двох цапів?» Хуа То зразу ж відповів: «Звичайно». Він нарвав дві жмені трави, і поклав їх біля кожного цапа. Цапи через свою сутичку зголодніли, тому вони з радістю почали їсти. Сутичка без будь-яких зусиль була зупинена.
Дуже здивований кмітливістю Хуа То, лікар Цай з радістю взяв його в свої учні. З самого початку Хуа То виявив старанність у навчанні. Він цінував справжню клінічну практику, і став легендарним лікарем Східної Династії Хан. Навіть після того, як він важкою працею набув репутації відомого лікаря медицини, він ніколи не відмовляв жодному пацієнтові.
Хуа То надавав свої послуги скрізь, де б він не знаходився. Виліковуючи хвороби і врятовувуючи життя, молодий учень виявляв дух благородства. Все своє життя він займався медициною: розвинув новітні медичні теорії й опанував чудовою медичною технікою в різних сферах медицини, включаючи зовнішню медицину, внутрішню медицину, гінекологію, акупунктуру і фізичну терапію, як вид медичного лікування. Він був видатним експертом з медицини стародавнього Китаю.
Хуа То особливо здібний в хірургії. Насправді, він був першим лікарем в історії медицини Китаю, який зробив колостомію. Для того, щоб знизити пацієнтам біль під час операції, він винайшов ліки – Ма Фей Сан, які використовувалися для загальної анестезії. Тільки через 1600 років після цього європейці почали використовувати загальну анестезію під час операцій на початку 19 століття.
Одного разу Хуа То зіткнувся з чоловіком, який ішов вулицею, штовхаючи воза. У цього чоловіка був жовто-коричневий колір обличчя. Він переривчасто дихав і виглядав дуже хворим. Хуа То наблизився до нього, щоб з’ясувати, чи не відчуває він коліки в своєму шлунку. Хуа То зразу ж поставив діагноз апендициту або інтенсивного карбункула, що вимагало негайної операції. Ця людина випила Ма Фей Сан і незабаром вже знаходилася під анестезією.
Хуа То розрізав живіт цієї людини, прибрав інфіковані частини, очистив все всередині, зашив рану, і замастив рану дезинфекційною маззю, швидко наклавши тканину. Пацієнт став на ноги через декілька днів, і його хірургічна рана незабаром заросла. Ця історія доводить клінічний ефект Ма Фей Сан, а також його розуміння анатомії.
Хуа То також був чудовим акушером. Книга "Пізній Хан" містить у собі комплекс медичних випадків вдалого лікування Хуа То. Генерал Лі попросив, щоб Хуа То вилікував його дружину. Після аналізу її пульсу Хуа То заявив, що вона під час вагітності отримала пошкодження, і що через це вона не могла виносити утробний плід. Генерал Лі підтвердив вагітність, але проінформував Хуа То, що у його дружини вже був викидень. Хуа То відповів: «Її пульс показує зворотне. Схоже, що дитина все ще знаходиться в утробі».
Генерал Лі сумнівався в діагнозі Хуа То, тому Хуа То не міг вчасно провести лікування. Через багато днів здоров’я дружини Лі погіршилось. Хуа То знову запросили для надання допомоги. Під час перевірки її пульсу, Хуа То сказав: «Її пульс, з мого останнього візиту не змінився. Я думаю, що сталося наступне. Вона виношувала двійнят. Перший плід був втрачений, що викликало кровотечу у матері, тому, другий плід не міг народитися. Плід помер у ній. Він висох і прилип до місця біля хребта».
Для того, щоб витягнути плід, Хуа То вирішив спровокувати пологи. Спочатку він для дружини Лі застосував акупунктуру і приписав лікування травами. Через деякий час дружина Лі почала тужитися, але плід все ще не змогли дістати. Хуа То пояснив, що важко витягнути мертвий плід природними пологами. Плід необхідно витягнути рукою. Він проінструктував жінку, що прислужувала в будинку Генерала Лі, яка насправді витягнула мертвий плід з дружини Генерала.
Хуа То також зробив відкриття в галузі акупунктури. Одного разу пацієнт захотів, щоб Хуа То надав йому медичну допомогу, тому що у нього була проблема з ногою, і він не міг ходити. Після перевірки пульсу, Хуа То помітив декілька акупунктурних точок на його спині, і на кожну точку по сім разів приклав моксу. Незабаром після лікування пацієнт почав ходити. Грунтуючись на своєму власному досвіді в акупунктурі, Хуа То визначив «Акупунктурну точку Цзіа Цзі» – точку, яка впливає на хребет. Сьогодні ця точка все ще називається «точка Хуа То».
Хуа То також виробив вправи, які називалися «Вправи П’яти Тварин», в яких імітувалися рухи п’яти видів тварин, включаючи тигра, оленя, ведмедя, мавпи і птахів. Ці вправи були дуже популярними в його час. Один зі студентів Хуа То, на ім’я Вупу, продовжив постійно займатися практикою Вправ П’яти Тварин. Навіть коли йому було дев’яносто з гаком років, він залишався дуже сильною і здоровою людиною, з гарним слухом, зором і здоровими зубами.
Хуа То залишається видатним персонажем в історії Китайської медицини завдяки своїй чудовій медичній техніці, а також – високій духовності і потребі в наданні допомоги людям і порятунку їх.
