"Всеопромінююче світло Будди", хореографія професора Жан Тецзюнь.
#img_left#Одним з найяскравіших виступів, на першому новорічному гала-концерті NTDTV у Торонто був танець "Відкриття Небесних воріт", поставлений Жан Тецзюнь, відомим канадським хореографом китайського походження, що була примою-балериною Китайської національної балетної трупи. Довідавшись, що пані Жан повторно представить танець на гала-концерті в 2006 році, ми зв’язалися з нею й взяли в неї інтерв’ю по телефону.
Обговорюючи хореографію, Жан Тецзюнь відзначає, що в сучасному суспільстві більше цінується бізнес ніж мистецтво. "Мистецтво танцю втратило свої великі традиції й заради привернення уваги підкреслює все нетрадиційне", – говорить вона.
"Недавно я дивилася модерністську версію знаменитого балету "Попелюшка", – продовжує вона. "В оригінальній версії Попелюшка була доброю дівчиною, яка ніколи ні на що не жалілася, навіть, коли її мачуха й дві зведені сестри погано з нею поводилися. Її хрещена, котра була феєю допомогла потрапити Попелюшці на бал, де вона завоювала любов принца. Попелюшка втратила свого черевичка, кваплячись повернутися додому до півночі, і потім принц по загубленому черевичку знайшов її. У цій історії доброта Попелюшки й погане поводження її сестер протиставлялися одне одному.
Але в модерністській версії історія змінила свою ідею похвали доброти й засудження зла, вона скоріше потурала злій стороні людської натури. У постановці превалював чорний колір. Дві зведені сестри були головними персонажами й займали більшу частину театральної афіші, а Попелюшка губилася на їхньому тлі. Освітлення сцени було темним і лиховісним, музика звучала дивно, танець був награним, і публіка не могла побачити в цьому ніякої краси.
Я також дивилася в Гонконзі балет за мотивами традиційної легенди про китайську фею. Однак, він демонстрував найтемніші сторони людського характеру, такі як ревнощі, зраду й безвідповідальні сексуальні відносини. На сцені було поміщене ліжко, і фея поводилася як повія".
Пані Жан говорить, що їй сумно дивитися на те, як перекручені сюжети в цих модерністських версіях, і що подібні танці вчать людей тільки поганому. "У минулі роки був строгий відбір танцюристів, заснований на їхньому таланті й кваліфікації. Далеко не всі могли сягнути вершин навіть після підтримки з боку батьків і довгих років важкого тренування", – говорить вона. "Тепер шляхетний вид мистецтва навчає балерин танцювати провокаційні рухи, що погіршує мораль нашого суспільства". "Артисти повинні бути відповідальними за суспільство, наш обов’язок створювати чисте й прекрасне мистецтво, і це мій основний мотив у творенні нових танців", – стверджує пані Жан.
Стосовно танцю "Відкриття Небесних воріт" пані Жан говорить, що традиційна китайська культура передана небесами. Музика, що супроводжує танець підносить хвалу богам, і описує час, коли небесні ворота були відкриті, і боги один за іншим спускалися, щоб покликати додому людей, що блукали на Землі тисячі років. Назва танцю походить із поеми Шао Юна династії Північний Сун. Жан описує танець, як "священний і великий", що демонструє сцену, коли Небеса й Земля перебували в гармонії.
Пані Жан вірить, що традиційне китайське мистецтво значно відрізняється від мистецтва, яке пропагується сьогодні китайським урядом. "В останні 50 років, мистецтво використовувалось як інструмент, що слугує політичним цілям для демонстрації вдаваного процвітання", – говорить вона. Пані Жан приводить як приклади зразкові опери часів Культурної Революції – "Дівчинка з білим волоссям", що пропагує земельну реформу й "Червоний схід", що зображує запеклу класову боротьбу.
"Це мистецтво служить політичним потребам часу. Недавно перед лицем різних криз, Міністр культури КНР, спонсував Хор Жовтої ріки, заохочуючи закордонних китайців брати участь; вони пропагують лояльність до КПК", – вважає вона.
"У наші дні в Китаї змінилися також і поняття артистистизму. Багато балерин вважають, що артистизм – це здатність високо підняти ногу, зводячи танець до циркових і спортивних навичок".
Пані Жан говорить, що у своїх танцях вона хоче відновити щире, прекрасне, традиційне китайське мистецтво. "Самовдосконалення надихнуло мене на створення танцю "Квіткова фея". У сьогоднішньому аморальному суспільстві квіти лотосу залишаються незаплямованими. Танець показує, як квіткові феї переносячи страждання, поширюють істину й красу в людському світі".
Хореографічне мистецтво пані Жан аудиторія зможе оцінити в ході турне по 16 містах новорічних гала-концертів NTDTV.
Чжу Цзян. Велика Епоха
