Китай. Коли Ван Летянь, простий житель міста Чженчжоу провінції Хенань в 2003 році змінив свій костюм на традиційний китайський одяг династії Хань (ханьфу) і так гуляв по вулицях, це викликало у співвітчизників таке захоплення, що в короткий час шанувальники стародавнього вбрання об’єдналися в Інтернеті і створили цілий «рух Ханьфу».
Ханьфу – одяг династії Хань
Це назва в далекі часи була створено іншими народностями Китаю, для позначення стилю одягу найбільш численної народності – хань.
Ще в 2100 році до н.е. в Китаї зародилася традиція ханьфу, при тому, що кожна династія своєю філософією і політикою творила свій стиль одягу. З початком династії Цін в 1644 році владу захопили маньчжури і під страхом смертної кари заборонили ханьцям носити ханьфу.
Був дозволений тільки одяг маньчжурів. Він відомий сьогодні як типово китайське ціпао – з коміром-стійкою та особливими гудзиками – це як раз сучасний релікт маньчжурського диктату моди і абсолютно не китайський. Оскільки кінець династії Цін збігся з модернізацією та вестернізацією Китаю, було потрібно багато часу до повторного відкриття ханьфу, яке до цієї пори можна було побачити тільки в опері чи історичних фільмах, воно збереглося тільки як вбрання даоських священиків.
#img_gallery#
Дао надихає …
Те, що робить древній одяг таким привабливим – це не тільки його поверхнева краса. Вона проявляється безліччю властивих їй значень – внутрішнім змістом.
Лао Цзи сформулював суть основи китайської культури: Небеса і людина – єдині. Дао і природа – джерела духовних цінностей людей.
Людина слідує законами землі
Земля слідує законам Неба,
Небо слідує законам Дао
А Дао слідує самому собі.
Якщо дотримуватися цієї думки далі, то логічно, що одяг, як друга шкіра людини особливо пристосована для відображення духовного змісту.
Найдавніший документ про художні ремесла «Ритуали династії Чжоу – керівництво з мистецтва» 《周禮.考工記》 з 11 століття – до 221 р. до н. е., пояснює взаємозв’язок між космічними закономірностями і людськими справами таким чином: «Небеса мають свій час, Земля володіє своєю ці і кожна матерія – власною красою. Ремісники володіють умілими руками. Якщо ці чотири речі поєднати, можна створити предмети високої якості».
Говорячи сучасною мовою: тільки той, хто відповідає законам природи («небесному часу»), визнає якості матеріалу і обробляє його витонченою технікою, може створити щось цінне.
Особливості крою ханьфу
Для ханьфу характерний об’ємний крій, при якому рукави з’єднані з самою сукнею в одну частину, а також діагональна застібка. Обов’язковим є паралельний крій коміра або круглий виріз. На відміну від західної моди, який підкреслює форму тіла, і для цього придумує складний крой, ханьфу використовує найпростіші способи для найбільшої елегантності та зручності. Вбрання оповиває тіло, скоріш вільною сильною вертикальною лінією і, оперізуючи талію, прикрашає вигляд природним чином.
Об’ємний крій і утримання від непотрібних швів призводить до оптимального використання тканини. Майже всі частини одягу відвертаються, тому немає великої різниці в розмірах. Спідниці і сорочки зав’язуються маленькими тасьмами з внутрішньої сторони, і все це тримається у формі широким поясом.
Габи рукавів, коміра та спідниці часто обрамлені великими бортами – деталь, яка оформлялася в залежності від соціального положення людини, яка носила цей одяг.
Чесноти чоловіків в «шеньі»
У класичному чоловічому одязі династії Мін (1368 – 1644) – шеньі, можна знайти філософію поелементно: вбрання щедро оповиває тіло і цим показує великодушність і справедливість того хто його носить. Цей ефект посилюється рукавами, що розширюються донизу. Облямівка наряду у коміра і рукавів завжди обшита тканиною іншого кольору.
Те, що воріт носять на перехрест – ліва частина покриває праву, має значення: ліва сторона асоціюється з Ян – чоловічим, сильним принципом, спрямованим назовні. Права – Інь, жіноча, слабка, внутрішня сторона, тому вона покривається Ян.
Посередині спини, точно в місці проходження хребта, від верху до низу в шеньі проходить шов. Це означає простоту, щирість, і що людина завжди повинна дотримуватися середини.
Пояс посередині означає рівновагу, його звисаючі кінці розгойдуються назустріч один одному, врівноважуючи, коли людина йде або рухається.
Верхнє вбрання пошите з чотирьох шматків матерії, які символізують чотири пори року. Нижній одяг складається з дванадцяти частин, які позначають 12 місяців. Цей крій вважається традиційним і незмінним через свій глибокий внутрішній зміст.
Цей одяг служить нагадуванням людині про те, що його життя вплетене у великий життєвий контекст природи і що він повинен жити в гармонії з небесними законами і порами року.
Хустка, як кругле небо і квадратна земля
Схожу символіку мала хустка-накидка, що служить прикрасою за часів династії Сунь (581 – 618 роки): ця хустка була скроєна круглою, через квадратний отвір в середині просували голову, так що вона прикривала шию і плечі.
Кругла форма означала Небеса, квадратна – Землю. Це виходить з основної ідеї древніх китайців про взаємозв’язок між Небом і Землею ─天圓地方, Небо кругле, а земля квадратна. Це означає, що небесний закон – закон гармонії, і земний закон – закон справедливості (прямоти). Сама хустка була вишита квітами і фруктами чотирьох пір року, по краю він був обшитий зеленою бахромою, яка повинна нагадувати траву або дерева. Хустка була як сама природа, всередині якої знаходиться людина, – люди назавжди з’єднані з природою.
Фу Хоси. Велика Епоха
