У четвер ООН оголосила, що для задоволення гуманітарних потреб у 2023 році, на який припадає найбільша гуманітарна програма, їй знадобиться 51,5 мільярда доларів, що на 25% більше, ніж у попередньому році. Потреби, які необхідно задовольнити, варіюються від наслідків конфлікту в Україні до наслідків зміни клімату, таких як ризик голоду в Африці.
“Тому наступний рік буде (найбільшою) гуманітарною програмою”, яка коли-небудь була запущена у світі, заявив журналістам глава гуманітарного агентства ООН Мартін Гріффітс, повідомляє .
Метою є надання допомоги 230 мільйонам людей у 68 країнах світу, повідомляють міжнародні інформаційні агентства, оскільки, за оцінками ООН, 339 мільйонів людей по всьому світу — 4% населення світу або все населення США, за підрахунками Reuters — потребуватимуть екстреної допомоги у 2023 році, порівняно з 274 мільйонами у 2022 році.
339 мільйонів людей — “це величезна і гнітюча цифра”, — підкреслив Гріффітс, зазначивши, що гуманітарні потреби, які досягли свого піка під час пандемії коронавірусу, на жаль, з того часу не зменшилися.
“Посуха і смертоносні повені спричинили хаос (…) від Пакистану до Африканського Рогу. Війна в Україні перетворила частину Європи на поле бою. Понад 100 мільйонів людей були змушені покинути свої домівки по всьому світу. І все це на тлі руйнувань, яких пандемія завдала найбіднішим верствам населення у світі”, — сказала очільниця гуманітарної агенції ООН.
Щонайменше 222 мільйони людей у 53 країнах світу зіткнуться з гострою нестачею продовольства до кінця 2022 року. 45 мільйонам людей у 37 країнах загрожує голод.
“П’ять країн вже знаходяться в умовах, які ми називаємо близькими до голоду, коли ми можемо сказати, що (…) люди помирають через переміщення, відсутність продовольчої безпеки, нестачу їжі”, — пояснив Гріффітс.
П’ять країн це Афганістан, Ефіопія, Гаїті, Сомалі та Південний Судан, повідомив агентству AFP речник Управління ООН з координації гуманітарних питань Єнс Лаерке.
І останнє, але не менш важливе, громадське здоров’я також перебуває під тиском у всьому світі, зокрема через поширення коронавірусу і “mpox” (нова назва, яку цього тижня Всесвітня організація охорони здоров’я дала мавпячій віспі), повторну появу лихоманки Ебола в Уганді і наявність численних епідемій холери по всьому світу, зокрема в Сирії і на Гаїті.
Все це відбувається на тлі зміни клімату, яка лише збільшує ризики та вразливість, особливо в бідних країнах. За даними ООН, до кінця століття екстремальна спека може забрати стільки ж життів, скільки і рак.
===
Новини по темі:
