До нас часто дзвонять наші слухачі з Китаю та розповідають про своє життя, а також свої думки про питання, що стосуються Китаю, та всього світу.
Пан Хуан працює викладачем у школі в Шанхаї, великий смуток у нього викликає те, що зараз у китайському суспільстві виникає все більше поганих недобрих явищ. Розподіл роботи та зарплати, а також премій та допомог, все це робиться за допомогою зв’язків, люди, які чесно та сумлінно виконують свою роботу, частенько не тільки не отримують належної винагороди, але ще й опиняються у дуже невигідному для себе становищі.
Пан Хуан розповів: "У китайському суспільстві все вирішують зв’язки, я працюю у школі, директор мені каже, що я маю добре виконувати свою роботу, не суперничати та не лаятися з іншими, але діючи таким чином, я все більше зазнаю глуму, образ та брехні, отримую найнижчу зарплату, а роботи у мене дуже багато. Хоча навіть у тебе і є здібності, але якщо ти не сподобався начальнику, то він закидає тебе працею, коли розподіляються премії, то він не врахує твою частку, але якщо тільки ти сподобався начальнику, то він буде давати тобі найлегшу роботу, і навіть не потрібно часто відвідувати уроки. Китайське суспільство саме таке, у нас, у звичайних громадян немає ніяких прав. Голова парткому говорить: Якщо у тебе є який-небудь знайомий в ЦК, то я одразу ж влаштую тебе на гарне місце." Пан Хуан також сказав, що зараз усі чиновники без винятку торочать про "гармонійне суспільство", але звичайні люди зовсім не бачать у чому ж виявляється це "гармонійне суспільство", люди, що мають владу та силу дозволяють собі все, що завгодно, а ті, хто не має влади та сили, можуть тільки терпіти, а якщо не будуть терпіти, то їх чекають репресії. Так зване "гармонійне суспільство", все це тільки показуха, не видно навіть і тіні такого суспільства. На фабриці, в учбовому закладі, на іншій роботі, всюди несправедливість по відношенню до звичайних людей, чесних та щирих людей звільняють, якщо ти насмілишся сперечатися з начальником, він викличе міліцію і тебе заберуть за порушення порядку.
Пан Лю з провінції Ляонін, раніше працював міліціонером, але через те, що він у 1998 р. написав листа радіо "Голос Америки", він був скоро покараний місцевою владою, його не тільки виключили з партії, але він також втратив роботу. Пан Лю говорить:" Радіостанція "Голос Америки" за узгодженням із китайською владою організувала у Пекіні свою поштову скриньку, я написав їм листа, і це абсолютно законно, але через це я був репресований владою, це говорить про те, що конституція Китаю зовсім не може захистити основні права китайських громадян. Зараз у китайському законодавстві немає жодного закону, міри і здійснювати політику, що суперечить конституції, є трагедією для пересічних громадян".
Пану Лю зараз більше 50-ти років, він не отримує від держави ніякої допомоги, життя його дуже нелегке. З приводу свого подальшого життя він говорить, що залишається тільки покладати надію на волю неба.
Лю говорить: "У мене зараз немає нічого, ні медичної страховки, ні страховки за старістю, немає ніякого соціального захисту. Я запезпечую своє існування тільки за рахунок своєї фізичної праці, але як тільки сили мої вичерпаються, то я зовсім пропав. Я живу із таким відчуттям, що сьогодні, можливо, останній день і "завтра" може для мене вже не настати. У день на життя я витрачаю близько одного долару, якщо захворію, то намагаюся перетерпіти та вистояти".
Сяо Цзін. Голос Америки
