Головне ЗМІ компартії агентство «Сіньхуа» 13 вересня повідомило, що в Пекін уведені додаткові підрозділи поліції, на кожній вулиці чергують посилені патрулі. За порядком в столиці також будуть стежити і дружини з 800 тис. добровольців. На 200 великих перехрестях Пекіна перевірять всі проїжджають автомобілі, також посилені й перевірки автомобілів, що в’їжджають до міста та пасажирських автобусів.
Відзначається також, що, крім Пекіна, в найближчих до нього шести провінціях, на вулицях будуть чергувати «озброєні патрулі з бойовими патронами».
Щомісячне видання «Кунмін» повідомляє, що в Китаї в даний час ще більше посилився контроль над веб-сайтами, ті з них, у яких була незалежна від влади позиція, вже закриті. На багатьох сайтах також відключена функція коментарів, видалено блоги відомих незалежних письменників.
Повідомляється, що прес-служба Держради КНР видала наказ, в якому говориться, що новинні сайти не повинні передруковувати ніякі статті видань «Південний уїкенд», «Нанцзін Душібао» і «Синьцзин бао» (ці сайти не раз друкували критику відносно місцевої влади і політичної ситуації в країні – прим. авт.).
Крім перерахованих вище «заходів» підготовки до свята, місцеві служби безпеки по всій країні намагаються припинити будь-які прояви невдоволення урядом або чиновниками з боку громадян.
Член Незалежного китайського культурного центру, письменник Чжу Сіньсін із міста Шицзячжуан, детально розповів кореспондентові радіо «Голос Америки» зміст так званого «діалогу» на який його викликав заступник начальника місцевого управління держбезпеки.
«Коли він [заступник начальника] мене викликав, він сказав мені наступне:"Скажу тобі прямо, у нас є вказівка згори, щоб ти до 10 жовтня не давав жодних інтерв’ю закордонним ЗМІ і не публікував на сайтах жодних статей ". Коли я нагадав йому, що в мене є особисте право самому вирішувати це, він сказав мені ще більш прямо: "Коротше кажучи, до 10 жовтня закрий свій рот і все" », – розповів Чжу.
Кореспондент подзвонити цьому заступнику начальника і поцікавився щодо його попередження письменникові. Реакція китайського чиновника була стандартною: «Хто це тобі сказав? Я взагалі не знаю такої людини [Чжу Сіньсін]. Я нічого про це не знаю … досить, досить, я не буду нічого про це говорити. Я не знаю цю людину».
