Такого висновку дійшла команда ентомологів, проаналізувавши захисну поведінку 58 видів цих комах. Вони також виявили, що чим різноманітніша еволюційна лінія богомолів, тим вища ймовірність, що в ній є види із загрозливими демонстраціями. Результати дослідження опубліковані в статті для журналу .
Багато тварин відлякує хижаків за допомогою загрозливої поведінки. Наприклад, кобри роздувають капюшон і шиплять, а деякі комахи раптово розкривають надкрила, демонструючи яскравий візерунок під ними. Зоологам відомо багато прикладів подібних демонстрацій, проте їхня еволюція вивчена не дуже добре.
Команда дослідників на чолі з Кейт Амберс (Kate Umbers) з Університету Західного Сіднея вирішила більше дізнатися про те, як тварини набувають загрозливої поведінки. Вчені зосередили увагу на богомолах (Mantodea). Цей загін комах включає близько двох з половиною тисяч видів, деякі з яких виробили демонстрації для захисту від хижаків, а деякі — ні.
Автори зібрали інформацію про поведінку 58 видів богомолів, кожен з яких належать окремому роду. Загалом дослідження охопило 13 відсотків від різноманітності цих комах на родовому рівні. У аналіз також включили дані про розміри, форму тіла й еволюційні зв’язки цих комах.
Виявилося, що загрозливі демонстрації характерні для 31 виду з-поміж вивчених, тоді у як решти 27 подібної поведінки не було помічено. Розміри і форма тіла богомолів ніяк не корелюють з їхньою готовністю налякати хижака: серед видів із загрозливою поведінкою є як великі, так і дрібні форми.
Майже всі вивчені богомоли із загрозливою поведінкою мають на тілі яскраво забарвлені ділянки, які використовуються в демонстраціях. Виняток становлять лише чотири види. Вважається, що у процесі еволюції загрозливі демонстрації виникають першими, після чого додатково посилюються за допомогою забарвлення. Однак отриманих даних недостатньо, щоб підтвердити або спростувати цю гіпотезу.
Наклавши отримані дані на філіпченкове древо богомолів, автори дійшли висновку, що загрозливі демонстрації, особливо складні, частіше виникають у багатих видами групах. Є два ймовірних пояснення цієї закономірності. З одного боку, вона може показувати поведінкову гнучкість, яка допомогла богомолам сформувати нові види і знизити конкуренцію між ними. Наприклад, якщо в одній місцевості мешкає відразу кілька схожих видів богомолів, то їм вигідно виробити різні демонстрації для одних і тих же хижаків. З іншого боку, захисна поведінка може підвищувати виживаність представників окремих еволюційних ліній, що сприятливо позначається на швидкості видоутворення.
