П’ять священних даоських гір Піднебесної до сьогодні приковують до себе погляд. Це краї мальовничої природи та оповитої легендами історії. Самі імператори приїжджали «віддати данину поваги священній горі»*. Численні паломники топтали стежки до священних гір, щоб вклонитися священній горі, побудувати храм чи назавжди залишитися, присвятити своє життя вдосконаленню та осягненню дао.
У розсипі цих перлин на півночі височіє гора Хеншань. Сповнена історичної і культурної чарівності, вона незрушно береже таємниці Серединної землі.
Гора Хеншань розташована на півночі китайської провінції Шаньсі. Вона входить до гірської системи Іньшань і простягається вздовж річки Санганьхе на схід і північний схід від гір Цзюйчжушань. Гора включає 108 вершин. Її середня висота становить 2017 метрів, а протяжність хребта — 150 км зі сходу на захід. Пік Тяньфен (Небесний пік) піднімається на 2190 метрів над рівнем моря. Це найвища вершина священних даоських гір. Сам імператор Шихуан династії Цінь (221—206) назвав гору Хеншань «другою вершиною світу».
Назва Хеншань перекладається як «постійна (стійка або довга) гора».
Фото: hceis.com
Гора Хеншань стала священним місцем найбільш шанованих у Піднебесній вчень — даосизму, буддизму та конфуціанства. Тут побудовані численні храми, до яких здійснювали паломництво віряни та навіть самі імператори. Китайське слово «паломництво» означає «Віддати данину поваги священній горі». Легенда свідчить, що 4 століття тому, коли імператор Шунь (бл. 2372 до н.е.) відвідав гору Хеншань, то був настільки вражений, що проголосив її «Північною Священною горою».
Даоські П’ять священних гір ― Тайшань, Хуашань, Хеншань* (провінція Хунань), Хеншань* (провінція Шаньсі), Суншань ― утворюють схожу на хрест фігуру, орієнтовану на сторони світу, уособлюючи собою, за віруваннями жителів Піднебесної, схему світобудови. Гора Хеншань (провінція Шаньсі) північніша серед цих гір, тому її друга назва Бейюе (Північна вершина).
—
*Гора Хеншань (провінція Шансі) та гора Хеншань (провінція Хунань) — це північна і південна гора П’яти священних даоських гір, їхні назви мають однакове звучання проте позначаються вони різними ієрогліфами.
Природа хеншанської гори
Гори Хеншань — надзвичайно мальовниче місце — хвилясті криві хребти, круті, обривисті скелі, купола хмар і туману, дивні й фантастичні печери, вічнозелені сосни, булькання звивистих струмків.
Звичайно, вшановувалися не всі 108 вершин гори Хеншань, а одна вершина, що стоїть на 10 км південніше від міста Хуньюань. Фото: blog.chinatraveldepot.com
Мальовничим є пік Тяньфен. На півдні схилу «гніздяться» численні храми, а з північної сторони він укритий зеленню сосен, екзотичними квітами та рідкісними травами.
Китайська червона сосна (Pinus tabuliformis) прекрасно почувається в горах, огортаючи корінням кам’яні брили. Чотири з найвишуканіших зразків цієї старої сосни стоять гордо і витончено на одній з вершин священної гори. Ще з часів династії Тан вони відомі як «чотири великих людини» гори Хеншань.
Найфантастичніше диво природи Хеншаньської гори — це, безумовно, солодка і гірка свердловини. Незважаючи на їхнє близьке розташування — лише метр між ними — вода однієї свердловини солодка, як нектар (смак прохолодний і освіжаючий), а іншої ― гірка (має явно неприємний післясмак). Чи це не жива і мертва вода, відома нам з давніх казок?
Вікові битви на горі Хеншань
Імператори використовували гори Хеншань у плануванні національної оборони.
Між пагорбами Тяньфен і Цуйпін проходить ущелина під назвою Золотий дракон. Вона така глибока та вузька біля основи, що з височини здається погрозливою. Ущелина як природний бар’єр використовувалась для захисту і мала стратегічне значення для військових командирів тих часів. За династії Північна Сун (960―1127 н.е.), коли генералу Ян Е із синами вдалося стримати загарбників із сусідньої династії Ляо (916―1125 н.е.), ущелина Золотий дракон була їхньою кінцевою лінією оборони.
Ще одним стратегічним і доволі славнозвісним об’єктом оборони гори Хеншань є Яньменьгуань — перевал Великої стіни, який розташований у зоні гори Гоучжу. Розташована у важкодоступному місці, застава має стратегічне значення. Це основний з дев’яти проходів Піднебесної у давні часи. Багато відомих історичних битв точилося в цьому районі. Янь означає «дикий гусак» — щороку дикі гуси летять через цю заставу.
З безлічі давніх стратегічних проходів Великої стіни, що проходить через гору Хеншань, залишились давні фортеці, замки і вежі маяків.
Фото: great-wall-china.cn
Поряд з пропуском Нін’угуань та перевалом Пянгуань, перевал Яньменьсай (друга назва застави) є однією із трьох найважливіших проходів через внутрішню лінію Великої стіни провінції Шаньсі.
Тут є троє воріт: малі північні ворота, західні ворота і східні ворота. Ворота Яньменьгуань — невеликі північні ворота з написом із трьох символів: Яньменьгуань; західні ворота називаються Ді Лі, тобто «вигідне географічне положення»; східні ворота називаються Тянь-Сянь ― непорушна твердиня. Поруч з перевалом стоїть храм Цзінбянь.
Хеншань ще називають «Першою охоронною горою північного кордону», вона пов’язується з хребтом Тайхан на сході, а на півночі стикається з великим плато, утворюючи природний екран для провінції Шаньсі.
Безліч давніх стратегічних проходів Великої стіни через Бейюе (Північну вершину) залишили нам давні фортеці, замки і вежі маяків. Цим гора Хеншань є унікальною серед Священних гір.
Гора Хеншань увійшла в історію як місце вікових битв, де багато імператорів та полководців ставали переможцями чи були переможеними.
Храми на горі Хеншань
Будівництво храмів на горі Хеншань було розпочато в період династії Західна Хань і до династій Мін і Цін досягло апогею. Тоді в горах налічувалося понад 10 храмів. До наших днів збереглося два храми. Найбільший серед них ― храм Бейюемяо.
Китайське слово «паломництво» означає «віддати данину поваги священній горі». Фото: konctanciya.info
Храм-святилище Бейюемяо.
Фото: 91hotel.blog.sohu.com
Храм-святилище Бейюемяо на горі Хеншань
Даоський храм Бейюемяо (храм Північного Піку) побудований за часів династії Північна Вей (приблизно у 500—512 роках) на схилі гори Хеншань і присвячений богу Священної Північної гори. Стіни храму раніше були частиною міської стіни. Південні ворота Бейюемяо служили головними воротами міста. Відомо, що імператори династії Сун робили пожертви горі Хеншань, яка у цей час перебувала під контролем династії Ляо (916―1125). У роки правління династій Сун, Юань, Мін і Цін храм відновлювався та розширювався.
У комплексі Бейюемяо викладено на осі північ-південь шість будівель: зал Денін, троє воріт, ворота Імператорського павільйону, восьмикутний Королівський павільйон Тяньї. Стіни храму прикрашають більше 137 стел, починаючи з династії Північна Вей до династії Цін.
Зал Денін є найбільшим, першим і одним з найважливіших збережених дерев’яних будівель, побудованих за часів династії Юань (1270 рік). Архітектура залу Денін велична. Його площа більше 2000 квадратних метрів. Зал поділений на відсіки і оточений критою галереєю. Карнизи стіни прикрашені величезним гороскопом. Три стіни залу Денін прикрашені стінописом даоської тематики. Висока фреска, близько 27 метрів, зображує подорожі Бога Північної вершини. Сходи залу прикрашені вшитими по периметру платформами білих мармурових балюстрад, увінчаних левами. Розпис храму виконаний у самобутньому і досить унікальному стилі, і займає важливе місце в історії китайського живопису. Гороскопи та фрески, дуже рідко зустрічаються в Китаї.
За рядом ознак вчені називають архітектуру залу Денін представником архітектури минулої монгольської столиці Даду (нині Пекін).
Королівський павільйон храму Бейюемяо — вишуканий красивий будинок династії Мін, восьмикутної форми, з трирівневим навісом та квіткою зі скла на даху. В середині павільйону міститься курильниця для ладану. Імператор особисто запалював ладан як подяку за божественне милосердя. На жаль, ця курильниця в часи «Культурної революції» була серйозно пошкоджена.
Хоча храм Бейюемяо неодноразово руйнувався і відновлювався, проте має безперервну історію від часів династії Північна Вей до наших днів.
До передніх воріт храму Бейюемяо на горі Хеншань ведуть 103 кам’яні сходинки.
Фото: 91hotel.blog.sohu.com
Бейюемяо ― найбільший за розміром храм гори Хеншань, проте найвідомішим храмом хеншанських гір є Сюанькун-Си — Висячий монастир.
Дивлячись з протилежного боку долини, висячий монастир здається молодим літаючим феніксом на скелі.
Фото: BRUNNER Emmanuel (Manu25)/ http://ru.wikipedia.org
Висячий монастир на горі Хеншань
Сюанькун Си — унікальний храмовий комплекс, який причаївся на скелі гори Хеншань, що недалеко від місця, де річка Хун виривається з вузької ущелини Цзіньлун (Золотий дракон).
За переказами, будівництво храму було розпочато лише однією людиною — ченцем на ім’я Ляо Жан у 491 році за династії Північна Вей (386—534) на шляху паломників зі столиці імперії Пінч (нинішній Датон) до священної гори Хеншань.
Висячий монастир є архітектурним дивом: триповерхова споруда «прибудована» до скелі і половина її спирається на стовпи. Оскільки будівля розташована на висоті більш ніж 50 метрів над землею, то й дістала назву Висячий монастир.
Під час будування застосована унікальна механічна теорія. Поперечини напів-вставлені у скелю як основа, а скеля ніби підтримує храм. Експерти будівництва з різних країн, включаючи Великобританію, Німеччину, Італію, приїжджають, щоб побачити це диво архітектури.
Будівля складається з павільйонів та численних коридорів, переходів, дерев’яних доріжок. Дві традиційні барабанні вежі прикрашають вхідні ворота, розташовані перед першою головною залою. Всередині храму розміщені буддійські, даоські та конфуціанські вівтарі. Близько 40 залів та кабінетів містять близько 80 скульптур з міді, заліза, теракоту та каменю.
Сюанькун Си (Висячий монастир) на горі Хеншань налічує близько 1500 років.
Фото: Felix Andrews (Floybix)/n.wikipedia.org
Гори Хеншань асоціюються з давніми легендами та класичними полотнами художників-пейзажистів. Багато відомих людей, таких як Лі Бо, Цзя Дао, Юань Хаовень і Сюй Сяке, побувавши у горах Хеншань, залишили чимало класичних шедеврів.
Гори Хеншань: незрушні скелі та дифузні хмари.
Фото з 5166.com.cn
