Барвисті метелики літають по всьому небу, додаючи яскравих барв квітковим кущам. Щільна композиція та насичений золотистий колір наповнюють життєвою силою. Так зображені «Танцюючі метелики» — витвір мистецтва розпису на порцеляні, що здобув золоту медаль на Міжнародній виставці мистецтва та культури розпису на порцеляні в Гонконзі у 2022 році. Рідкісна краса створена Бетті Хо Лю Ї-лін, головою Гонконзький асоціації дослідників кераміки.
Ставши членом Гонконзького товариства дослідження кераміки у 2016 році, Бетті, художниця з багаторічним стажем, відчула, що відкрила для себе нові можливості. Вона контактує з експертами з розпису порцеляни та вчиться у багатьох майстрів. Ці знання допомогли їй розробити власний стиль розпису виробів з порцеляни.
Бетті закінчила факультет образотворчого мистецтва Китайського університету Гонконгу. Вона займається мистецтвом вже понад 30 років, і живопис є невід’ємною частиною її життя.
Розписна порцеляна відома під назвою Gangcai, яка поєднує в собі китайські та західні культурні елементи, водночас представляючи виразний місцевий колорит Гонконгу. Гангсай походить від кантонської порцеляни, характерного стилю керамічного посуду, розписаного в провінції Гуандун. Кантонська порцеляна — один з чотирьох найвідоміших видів кераміки в Китаї.
Раніше Бетті мала лише поверхневе уявлення про розписну порцеляну Гонконгу. Але коли вона приєдналася до Гонконзького дослідницького товариства кераміки, то почала займатися дослідницьким проєктом. Вона відповідала за освіту та просування, їй довелося відвідати багато експертів високого рівня, і тому вона дізналася про різні види культурних реліквій кантонської порцеляни.
Раніше вона створювала західні картини, такі як масляний живопис та гравюри. Ці навички заклали міцний фундамент для створення розписної порцеляни, тому вона легко малювала на фарфорі й швидко досягла значних успіхів. «Простий шматок кантонської порцеляни містить нашу історію, культуру, наукові знання, майстерність, національний дух і народну мудрість!» — ділиться Бетті.
Закоханість у порцеляновий розпис
Кантонська порцеляна має багату історію, що налічує майже століття. Вона була популярною в Гонконзі, і її купляло багато іноземних бізнесменів. Велика кількість талантів кантонської порцеляни приїхала до Гонконгу в 1920-х роках, поширюючи свою майстерність і навіть об’єднуючи східну та західну культури, що надалі перетворилося на розписну порцеляну Гонконгу.
Після того, як Бетті познайомилася з розписом порцеляни, вона була глибоко захоплена цією технікою. «Я вважаю, що розпис на порцеляні дає можливість для найрізноманітніших художніх висловлювань. Техніки масляного живопису, акварелі, туші, гравюри та навіть скульптури можуть бути застосовані до розпису на порцеляні».
З точки зору творчості, Бетті вважає, що розпис порцеляни дає їй багато можливостей для розкриття свого потенціалу, а також вона розуміє дух прагнення до досконалості майстрів і насолоджується їхніми роботами.
Навчання в експертів
Спочатку Бетті хотіла навчатися в Дзіндечжені, провінція Цзянсі, Китай, рідному місті розпису порцеляни. Перш ніж майстриня змогла здійснити це, вона познайомилася з паном Лі Сю-Маном, великим майстром розпису порцеляни, і їй пощастило, що він організував для неї майстер-клас.
Пізніше, відвідавши місцеву класичну фабрику Yuet Tung China Works, вона відчула, що та була схожа на музей порцелянового живопису. Вона була засліплена розмаїттям порцеляни.
На дівчину справили глибоке враження ґрунтовна екскурсія пана Чо, власника фабрики, ручний розпис майстра Тама, розпис майстра Чана та передача розпису великої пані Чо. Відтоді вона часто відвідує китайську фабрику Yuet Tung China Works.
Пізніше вона познайомилася з більшою кількістю професіоналів галузі, таких як Чжан Цзіньпін, Лі Жунчао, Сюй Енфу, Чжао Імін, Лей Ят-по та Чень Вень. На щастя, вона навчалася у них, що дало їй глибше розуміння матеріалів і технік кантонської порцеляни.
Пізніше Бетті навчалася у Лей Ят-по, відомого майстра кантонської порцеляни в Макао, чия фабрика розпису порцеляни розташована в Саньсян, місто Чжуншань, Китай. Потім вона поїхала до Чжуншаня на навчання. «Коли я навчалася у майстра, я дізналася багато народної мудрості та усвідомлення майстром важливості захисту навколишнього середовища. Це ті знання і чесноти, які учні успадковують від майстрів.
Митці не користуються вимірювальними приладами, компасами та вертушками, а лише пензлем і технікою „стібка“, щоб точно намалювати кола на великій і малій порцеляні, чи то у двох вимірах, чи то у трьох вимірах. Більшість їхніх інструментів виготовлені з простих матеріалів. Наприклад, палички для їжі використовуються для розміщення чорнильних слідів, паперова серцевина від використаної клейкої стрічки — для виготовлення основи глазурі, використані ручки — для зберігання пензлів або пера, вода для миття використовується для замочування фарби, кісточка від віяла — для виготовлення скребка, а стара сорочка — для виготовлення друкарської подушечки.
Бетті з хвилюванням сказала, що процес навчання на прикладі кантонської порцеляни — це подорож, сповнена мудрості. Від процесу малювання, починаючи з розмелювання кольорових порошків, зшивання, складання, розташування та розфарбовування до випалу в печі, кожна деталь містить знання та мудрість.
Сутність китайського та західного мистецтва
Остання робота Бетті з розпису порцеляни «Танцюючі метелики» вирізнялася з-поміж понад 100 порцелянових розписів і отримала золоту нагороду. Вона сказала, що ця робота, яка отримала винагороду, використовує характеристики «поєднання китайської та західної» кантонської порцеляни.
Для оформлення країв вона обрала техніку поєднання кольорів, пастельні тони та західні кольори для зображення. Це може збільшити шари кольору, а також збагатити текстуру малюнка; що стосується тематичної прикраси в центрі, вона використовувала традиційні техніки гуанкай для вираження літаючих метеликів, а щоб досягти ефекту сліпучого неба і мінливих хмар, використовувала західний кольоровий матеріал перламутр, щоб виразити його, водночас роблячи центральний простір для літаючих метеликів ширшим і більш об’ємним.
Послання для новачків
Бетті мала честь бути інструктором освітньої програми Жокейського клубу ICH+ «Інноваційна спадщина» у 2020 році. Подія привабила майже 100 студентів, які подали заявки на навчання майстерності розпису порцеляни. Однак через обмежену кількість субсидій лише п’ять осіб змогли вступити на курс.
Бетті поділилася: «Кожен студент має свою власну форму вираження та стиль. Їхні роботи дуже цікаві. Крім того, завдяки своїй відданості та цілеспрямованості у навчанні, вони опанували багато технік протягом року. Вони також можуть використовувати власний творчий потенціал, щоб надати нові ідеї та форми кантонській порцеляні».
«Багато людей думають, що, маючи досвід у живописі чи каліграфії, вони можуть застосувати ці навички до розпису порцеляни. Насправді щоб краще поєднувати інші види мистецтва з керамікою, найголовніше — розуміти особливості та техніку керамічного ремесла», — каже вона. Наприклад, випалювання в печі — це одна з базових речей, яку потрібно вивчити. Інакше матеріал для глазурі може виявитися не таким, як очікували художники. Мистецтво — це майстерність, а вже потім творчість.
Бетті вважає, що процес навчання не може бути завершений за один день, наполегливість і терпіння є ключовими. У наш час технології змінили ритм життя кожного. Важко залучити молодь до чогось, що вимагає тривалої віддачі. Крім того, розпис порцеляни не відноситься до добре оплачуваної роботи. Її засвоєння — це, безумовно, великий виклик.
Бетті заохочує молоде покоління опановувати майстерність: «Я сподіваюся, що молоді художники зможуть взяти на себе зобов’язання і внести нові елементи місцевого колориту у свої роботи, щоб кантонська порцеляна могла розвиватися з часом, а розписна порцеляна Гонконгу отримала свіжу концепцію, завдяки якій сучасне мистецтво буде яскраво сяяти».
За матеріалами The Epoch Times USA
