Комуністична партія Китаю (КПК) розширює та зміцнює свій арсенал ядерної зброї, щоб використати слабкі місця у військовій стратегії Сполучених Штатів.
На думку експертів у галузі оборони та безпеки, такі зусилля підвищать здатність режиму до ядерного примусу.
«Китайці зайняли таку позицію, що можуть реалізувати будь-яку правдоподібну ядерну стратегію, яку забажають», — сказав Крістофер Йоу, заступник виконавчого директора зі стратегічного стримування та ядерних програм Національного інституту стратегічних досліджень.
Ці коментарі повторюють настрої, висловлені минулого року адміралом Чарльзом Річардом, командувачем стратегічного командування США. Річард попередив, що ядерна програма КПК була частиною «стратегічного прориву», і що цілі КПК були набагато експансивнішими та агресивнішими, ніж передбачалося раніше.
Ядерна стратегія КПК була розрахована на агресію
На виступі під час вебінару Гудзонівського інституту, на якому розглядалася ракетна стратегія примусу Китаю і реакція США на неї, Крістофер Йоу зазначив, що, хоча ядерний арсенал КПК, що швидко зростає, викликає занепокоєння, важливішим питанням є розвиток потенціалу, який може збільшити ризик конфлікту або бути використаний для примусу інших країн.
«Цифри не такі важливі», — сказав Йоу. «Те, чого вони насправді добиваються — це стратегічна сила… Стратегічна сила, яка, по суті, діє як страховка від апокаліпсису».
Йоу пояснив, що зусилля КПК щодо збільшення виробництва ядерних боєголовок та розробки величезної кількості різних типів ядерних систем, здатних протистояти різним можливостям США, є відходом від публічно заявленої Китаєм ядерної політики мінімального стримування.
«Все це загалом є спробою реалізувати стратегію», — додав Йоу. «Це можливості, які лежать в основі стратегії. Питання, яка ця ядерна стратегія?».
Якщо стратегічна ядерна зброя призначена для завдання ударів по таким стратегічним пріоритетам, як військові бази, запаси ресурсів або навіть міста, то ядерна зброя театру військових дій призначена для використання на полі бою і часто охоплює боєголовки меншої потужності, які можуть бути використані набагато точніше.
Попри менший загальний руйнівний потенціал у порівнянні зі стратегічними аналогами, ядерна зброя театру військових дій часто вважається рівною, якщо не більшою загрозою, оскільки його відносний контроль та роль на полі бою означає, що національні лідери можуть бути більш схильні до його застосування.
Причина інвестицій КПК у такі технології була досить простою.
«Єдина військова здатність, у якій Сполучені Штати продемонстрували небажання конкурувати, єдина військова здатність — це ядерні сили театру військових дій», — сказав Йоу.
Він пояснив, що після зусиль з роззброєння, що послідували за холодною війною, Сполучені Штати послідовно утримувалися від розробки тактичної ядерної зброї у театрі воєнних дій.
Наявність такої зброї дає величезну перевагу з погляду примусової сили.
Експерти раніше попереджали, що наявність такої зброї збільшить ймовірність того, що КПК вступить у конфлікт як в Азії, так і в усьому світі.
Це пов’язано з тим, що, незалежно від того, чи буде використана зброя чи ні, лише загроза її застосування може дати режиму реальний засіб примусу США, їхніх союзників та партнерів до відмови від участі в будь-якому потенційному конфлікті.
«Це ядерна стратегія, покликана підкріпити їхні агресивні дії», — сказав Йоу.
США вже беруть участь у гонці озброєнь
Марк Льюїс, виконавчий директор Інституту новітніх технологій Національної асоціації оборонної промисловості, висловив стурбованість тим, що КПК обганяє США у військовому відношенні через нездатність американських військових діяти на випередження.
«Ми прибрали ногу з газу, і [Китай] побачив можливість», — сказав Льюїс.
«Це дало їм можливість, яка, чесно кажучи, на мій погляд, зараз вражає та викликає дедалі більшу занепокоєння».
Льюїс зазначив, що технологічний розвиток КПК випереджає розвиток Сполучених Штатів. Він згадав про випробування режимом гіперзвукової зброї в липні, що облетіло навколо світу і розвернуло ракету, а потім спустилося на землю.
Він сказав, що це досягнення продемонструвало не лише інженерні можливості режиму, а і його цілі щодо майбутньої військової стратегії.
«Китайці явно досягли такого рівня технічної майстерності, який заслуговує на увагу», — сказав Льюїс. «Але це також показує їхні наміри».
Льюїс підкреслив слова Джона Хайтена, тодішнього заступника голови Об’єднаного комітету начальників штабів, який у листопаді сказав, що гіперзвукова зброя Китаю, схоже, призначена для першого застосування ядерної зброї, що підтверджує ідею про те, що режим відходить від ядерної стратегії, заснованої лише на стримуванні.
«На мій погляд, це сигнал про те, що китайці розглядають не тільки можливості, що дозволяють їм контролювати простір у своїй безпосередній області…вони розглядають глобальні можливості, і вони використовують технології для їхнього розширення», — сказав Льюїс.
Він також сказав, що Сполучені Штати неефективно стримують Китай від агресії та нарощування ядерного потенціалу, і засудив нездатність США до створення порівнянних технологій.
«Нам потрібно подивитися на ці технології з усіх боків й поставити питання, що може налякати Китай?» — сказав Льюис. “Якщо наша ідея гіперзвуку полягає в виробництві п’яти ракет, демонстрацій і заявок про успіх, то це нікого не злякає”.
«Ми повинні виробляти ці технології у великих масштабах. Ми не можемо зупинитися на десяти або ста гіперзвукових ракетах. Ми повинні мати тисячі одиниць, щоб справді мати ефект», — сказав Льюїс.
Ці коментарі відбивають інше інтерв’ю Хайтена у жовтні, в якому генерал сказав, що «жорстока» бюрократія та культура неприйняття ризику постійно стримують військові розробки.
У зв’язку з цим Льюїс сказав, що американському керівництву необхідно прийняти реальність того, що гонка озброєнь продовжується, і що Сполучені Штати програють, якщо не візьмуть на себе зобов’язання покращити свої можливості щодо створення та впровадження нових військових технологій.
«Мені доводилося чути, як люди кажуть: «О, але ми збираємося вплутатися в гонку озброєнь», — сказав Льюїс. «Знаєте що? Ми вже беремо участь у перегонах. Китайці ведуть гонку незалежно від того, хочемо ми у ній брати участь чи ні, і це має бути нашим менталітетом».
Автор статті Ендрю Торнбрук — репортер The Epoch Times, який висвітлює питання, пов’язані з Китаєм, з акцентом на оборону, військові справи та національну безпеку. Має ступінь магістра з військової історії Норвічського університету.
Думка автора може не співпадати з думкою The Epoch Times.
За матеріалами
