Blog

#img_left#Початок Всеукраїнського змагання серед школярів оголосили у м. Донецьку. Метою проекту є підвищення обізнаності молоді про співпрацю між ЄС та Україною і зокрема про програми фінансування і технічної допомоги.

 

Проект спрямовано на підвищення мотивації молоді до участі у програмах ЄС і фінансується Європейським Союзом.

 

Змагатимуться школяри 8-10-х класів у два етапи. Перший етап реалізовуватиметься навесні 2009 року у мережі Інтернет. Учасникам буде запропоновано виконати он-лайн тест. Другий етап заплановано на осінь 2009 року, він відбудеться у Києві.

 

Головною нагородою для переможців є «Європейські канікули» – можливість відвідати одну з країн-членів ЄС та ознайомитись з інституціями та організаціями ЄС.

 

Змагання проводитиме Донецький молодіжний дебатний центр за підтримки міжнародного фонду "Відродження".

#img_left_nostream#Видатний астроном і математик, надзвичайна особистість Омар Хайям, який жив у XI—XII столітті у Персії був водночас і скандальним поетом. Хоча можна сказати й навпаки: видатний поет Гіяс ад-Дін Абу-л-Фатх Омар ібн Ібрахім Хайям Нішапурі, простіше Омар Хаям був ще й математиком і астрономом.

Михайло Юрійович Лермонтов, який був охочий до математичних задач і головоломок, завжди мав при собі підручник з математики з якого, вочевидь, черпав натхнення для своїх віршів. Принаймні, ця наука дозволяла видатному поету більш глибоко пізнавати життя. Олександр Сергійович Пушкін математику не любив, однак віддавав їй належне: «У математики є своя краса, як у поезії», – писав видатний поет.

Відомо також, що Лев Миколайович Толстой не був далекий від цієї науки, він навіть складав задачки з арифметики. Відомий драматург і письменник Олександр Васильович Сухово-Кобилін до того ж був і математиком також. Видатний російський письменник Олександр Сергійович Грибоєдов закінчив фізико-математичний факультет.

Олександр Ісайович Солженіцин вивчав математику і фізику в Ростовському університеті і деякий час викладав у рязанській школі ці два предмети. Відомий поет-пародист нашої сучасності Олександр Іванов був вчителем математики. І поет Валерій Брюсов у своєму вірші «Мир измерений» об’єднує літературу і математику.
Англійський письменник XIX століття Льюіс Керролл, він же – Чарльз Лутвідж Доджсон, автор «Аліси в Країні Чудес», був професором математики. Але більш звичний для нас інший вираз: відомий англійський математик XIX століття Льюіс Керролл написав казку «Аліса в Країні Чудес», яку люблять усі діти світу.  

А чому це вважається взаємовиключними уявленнями: або поет, або математик? Вчена пані Софія Ковалевська служіння математиці уявляла собі невід’ємним від служіння літературі.

Література і математика: що спільного між ними?

Математика і література схожі тим, що потребують творчого підходу до пізнавання життя. Ще потребують сміливості думки, нестримної фантазії, витонченого спостереження, інтуїції. Що дивного у тому, що поет здатний мислити як вчений, а вчений сприймати світ, як поет? Це є більш повним, більш гармонійним сприйняттям дійсності.  
В університеті Ватерлоо (Канада) було проведене дослідження, яке довело, що математична обдарованість починається у дитинстві: якщо у дитини є здібність чудового розповідача, тобто дитина полюбляє багато розповідати, фантазувати – згодом можна очікувати, що вона стане талановитим математиком.

Провели експеримент. Трьох- та чотирьохрічним малятам показували незнайомі малюнки, щоб вони вигадали яку-небудь історію. Фантазію дітей не обмежували: можна було вигадувати все що завгодно. Через 2 роки цим же дітям запропонували пройти математичне тестування. Виявилось, що кращі розповідачі перемогли і при розв’язанні математичних задач.

Професор Даніэла О’Ніл вважає, що логічне мислення та вміння з’єднувати різні сюжетні лінії у своїй розповіді, при цьому не втрачаючи суті висловлювання, а також бачити перспективу і розвиток сюжету – це речі одного й того ж порядку. Отже, при підготовці до школи корисно давати дитині можливість вільно вимовлятися, вигадувати усякі нісенітниці. Дорослі повинні заохочувати в цьому дитину. Наукове дослідження підтвердило, що було вже відомо давно: за абстрактні, математичні здібності відповідає та ж половина головного мозку, що відповідає за мислення на рівні образів і абстрактних категорій.

Знайти початок первісності.  

По суті, математика, у відмінності від інших наук, не описує властивості речей і явищ. Цим займаються фізика, хімія, астрономія та інші предмети. Математика описує властивості властивостей. У цьому вона поріднена з літературними вигадками, де у вигаданому світі діють вигадані персонажі. Математик звик доскіпуватися до самих глибоких характеристик світу. Саме ця якість об’єднує його з письменником, який теж знаходиться у вічному пошуку істини, де зароджується усе буття.

Математика визначає і формує моделі ще невідомого стану речей. Вчений-математик займається вигадками, йому лишається тільки застосувати цю навичку в іншій області. З таким же успіхом це можна сказати і про літературу.
Софія Ковалевська писала: «Багато з тих, кому ніколи не випадало нагоди більш глибоко дізнатися про математику, вважають її наукою сухою. Але по суті, це наука, що потребує більше фантазії і один з перших математиків нашої сучасності говорить цілком правильно, що не можна бути математиком без того, щоб водночас не бути поетом у душі».
Ця жінка дійсно була і математиком, і поетом. «Мені здається, — говорила вона, — що поет повинен відчувати те, чого не бачать інші, відчувати глибше. Це стосується і математика».

А дехто замислюється над тим, як пояснити феномен Льюіса Керролла. А феномену не існує – є проста закономірність. Але її потрібно було довести.  

#img_left_nostream#Читаючи у пресі захоплені відгуки про гала-концерт «Divine Performing Arts» (DPA), – наприклад, вислови політичних діячів, відомих кінорежисерів, диригентів, інших знаменитостей, навіть християнських проповідників, ченців, буддистів і, як не дивно, лікарів китайської медицини, – дивуєшся, наскільки однаково високими є оцінки таких різних за родом діяльності, популярністю, характером та віковою категорією людей.
 
Ось і художній та літературний критик журналу «Variety» БобБоус після відвідин гала-концерту у Денвері (столиці штату Колорадо) вражено відзначив, що вокальні номери цього шоу аудиторія сприймає з трепетом. Голосів виконавців настільки могутні, що їх чути у будь-якому куточку театру без використання підсилювальної техніки.
 
Відомий режисер і сценарист Майкл Махонен вважає, що причиною швидкозростаючої популярності концертів є самовіддана праця артистів що присвятили себе відродженню і передачі культурних традицій стародавнього Китаю.
 
Режисер порівнює це з творчістю живописців, які удосконалювали себе впродовж довгих років, щоб відтворити істинну суть прекрасних пейзажів.
 
Губернатор штату Вашингтон Крістін Грегойр та інші високопосадовці в очікуванні гала-концерту направили вітання трупі «Divine Performing Arts» напередодні її виступу у Сієтлі.

Дивуватися тут особливо нічому: вистава наскільки зворушує, що неможливо залишитися байдужим. У основі класичного китайського танцю лежать етичні основи – доброта, віра, щирість, поклоніння Богам. І хоча моральність – ткатегорія духовна, ключова роль мистецтва якраз і полягає у тому, щоб донести до людей систему високоморальних принципів загальнозрозумілою мовою – мовою танцю, співу, музики. Люди у глибоку давнину не вміли читати, але розуміли норми моралі і моральність через притчі та легенди, танці і співи, словом, через епос. Наші співвітчизники хоч і навчені грамоті, але ті загальнолюдські цінності, такі як гуманність справедливість, доброта, закладені в серці людини, вони забули, і для того, щоб їх відродити, потрібне, дійсно, потрясіння. Концерт «Divine Performing Arts» саме приголомшує людину до глибини душі.

«А чи правда, що…»

Правда! Моя знайома – Марина – розповіла мені про цікаву ситуацію, що відбулася на гала-концерті у Нью-Йорку. Сама вона з Філадельфії, а вистава відбувалася в Нью-Йорку, і Марина поїхала туди. Вона вже відвідувала це грандіозне шоу минулого року, тому, як тільки дізналася, що DPA починає гастролі у новому сезоні, вирішила їхати у Нью-Йорк. «Такий випадок не можна прогавити», – вважає Марина. Це дійство – найчарівніше, що вона бачила у своєму житті.
 
У залі для глядачів Марина звернула увагу на одне подружжя,
що сиділо недалеко від неї. Чоловік вочевидь хотів побачити це дивовижне дійство, але його дружина, схоже, пішла на концерт, щоб просто підтримати чоловіка. Судячи з усього, вона була дизайнером, бо, лише зайнявши своє місце, одразу витягнула альбом і почала робити ескізи, не дивлячись на сцену. Своїм виглядом вона демонструвала байдужість до шоу, що ось-ось мало початися.
 
Коли зазвучали перші акорди, олівець раптом завмер в її пальцях, але голови вона як і раніше не підіймала. Коли почалася вистава, вона кинула здивований погляд на сцену, і більше вже не могла відірватися від того, що відбувалося. Розгублено вона заховала до сумочки свої малюнки і стала стежити за подіями, що розвивалися на сцені. Видно було, що вистава її захопила, вона зчепила руки і немов завмерла, зосередившись лише на божественній феєрії.
 
«Через деякий час, – розповідає Марина, – «я випадково поглянула на подружню пару і побачила, що по обличчю жінки текли сльози.

Ще один маленький епізод пов’язаний з виставою у Нью-Йорку.
Інша моя знайома Віка, що тільки недавно прибула до Штатів, зайшла до супермаркету. У руках у Віки була газета з яскраво-барвистою рекламою «Divine Performing Arts». Продавець помітив це і вигукнув: «О! Я відвідав це шоу минулого року! Воно чудове! Сходіть неодмінно на нього, дуже вам раджу.»
 
Такі відгуки я чула і від тих моїх знайомих, хто був на гала-концерті у Берліні, Празі, Стокгольмі, Хельсінкі. Причому вони спеціально їхали до іншої країни, щоб подивитися цей чудовий святковий спектакль, підготовлений компанією «Divine Performing Arts». І ніхто з них не був розчарований.

#img_left_nostream#Нижче до Вашої уваги пропонуємо фрагмент із всесвітньо відомої книги Еріка Шлоссера, присвяченої розкриттю таємниць закладів швидкого харчування.

Смак картоплі фрі компанії «МакДональдз» довгий час звеличувався клієнтами, конкурентами і навіть критиками продуктів. Його особливий присмак не залежав ні від сорту картоплі, ні від обробки, ні від ресторанного устаткування, на якому його готували, хоча інші мережі ресторанів купували картоплю в тих же компаній-переробників картоплі, так само використовували сорт «Рассет Бурбанкс», мали таке ж устаткування на кухнях своїх ресторанів. Смак їжі швидкого приготування значною мірою визначався жиром, в якому вона готувалася. Десятиліттями «МакДональдз» готувала свою картоплю фрі в суміші, 7% якої складала бавовняна олія і 93% — яловичий жир. Насиченість яловичим жиром надавала картоплі унікальний запах.

Через докори з приводу високого рівня холестерину в картоплі з 1990 року «МакДональдз» перейшла на чисту рослинну олію. Відразу виникла проблема: як зробити так, щоб зберегти легкий аромат яловичини, не використовуючи при приготуванні картоплі яловичий жир. Поглянувши на список використовуваних компонентів, стає ясно, яке було знайдено рішення. В кінці переліку стоїть, здається, нешкідлива, проте, дивна фраза: «природний ароматизатор». Цей компонент пояснить не тільки те, чому картопля така смачна, але також допоможе знайти джерело відчуттів, які дають більшість американських продуктів швидкого приготування.

Відкрийте свій холодильник, морозильну камеру, кухонну шафу і подивіться на етикетки на ваших продуктах. Ви знайдете «природний ароматизатор» або «штучний ароматизатор» в переліку компонентів практично кожного продукту. Спільного між цими двома категоріями ароматизаторів набагато більше, ніж відмінного. Обидва вони є штучно виготовленими добавками, які надають переробленій їжі природного смаку. Перша покупка того або іншого продукту може бути обумовлена привабливою упаковкою або видом продукту, але всі подальші пояснюються, головним чином, його смаком. 90% грошей, які витрачають американці на купування їжі, приходяться на перероблені продукти. Але консервація, заморожування і сушіння руйнують природні запахи продуктів. В середині 40-х років ХХ століття виникла ціла індустрія, яка робить перероблену їжу апетитною. Без цієї індустрії запахів нинішня фаст-фуд-промисловість не могла б існувати. Назви провідних американських фаст-фуд-мереж відомі у всьому світі. Проте небагато людей можуть вказати назви компаній, які виробляють харчові добавки для їжі швидкого приготування.

Виробництво ароматизаторів дуже засекречене. Провідні компанії не стануть розкривати точні формули складових компонентів ароматизаторів або відкривати імена своїх клієнтів. Мережі фаст-фуду, звичайно, хотіли б, щоб люди вірили в те, що запахи їх продуктів народжуються в ресторанній кухні, а не на далеких заводах.

Турнпайк, штат Нью-Джерсі, є серцем індустрії ароматизаторів, промисловим коридором, усіяним хімічними заводами. «Інтернейшнл Флейворс енд Фрегренсіс» («ІФФ»), найбільша в світі хімічна компанія, має виробничі приміщення в Дейтоні, штат Нью-Джерсі. Джівауден, друга за величиною, — в Ганновері. «Гаарманн енд Реймер», найбільша німецька компанія з виробництва ароматизаторів, має завод в Тетерборо, так само як і «Такасаго» — найбільша японська компанія ароматизаторів. В Нью-Джерсі виготовляється дві третини ароматизованих добавок, що продаються в США.

Завод «ІФФ» в Дейтоні є великою блакитною будівлею з сучасним офісним центром, розташованою в промисловому районі. Десятки вантажівочок паркувалися в доці для завантаження, коли я приїхав до заводу, і тонка цівка диму вилася з його труби. Перед тим, як увійти на територію виробництва, я підписав документ про те, що не розголошуватиму назви брендів, продукція яких містить ароматизатори виробництва «ІФФ». Чудові аромати сповнювали коридори. Чоловіки і жінки в акуратних білих халатах жваво клопоталися над своїми творіннями. На лабораторних столах і полицях стояли сотні маленьких пробірок, захищених від сонця коричневим склом, з круглими щільно закритими кришками. Вони мали міцний, але тонкий аромат хімікатів. Довгі хімічні назви на маленьких білих наклейках були для мене такими ж загадковими, як середньовічна латинь. Хімікати слід було змішувати і переливати з однієї пробірки в іншу, як чарівне зілля, перетворюючи їх на нові речовини.

Мене не запросили подивитися виробничі цехи заводу «ІФФ», де б я міг дізнатися комерційні секрети. Замість цього я подорожував по різних лабораторіях, де тестувалися і коректувалися ароматизатори для продуктів добре відомих брендів і де створювалися нові аромати. Лабораторія закусок і приправ відповідає за запахи картопляних і кукурудзяних чіпсів, сухарів, крекерів, вівсяних сумішей для сніданків і їжі для домашніх тварин. Кондитерська лабораторія розробляє запахи для морозива, печива, карамелей, зубних паст і жувальних гумок. Скрізь, куди б я не подивився, на лабораторних і робочих столах всюди були відомі і широко рекламовані продукти. Лабораторія напоїв була сповнена яскравозабарвлених рідин в прозорих колбах. Це ароматизовані суміші популярних безалкогольних напоїв для спортсменів, холодного чаю, прохолодних алкогольних напоїв, всіх видів натуральних соків, рослинного соєвого напою, пива та лікерів. В одній експериментальній лабораторії я побачив чепуристого хіміка, чоловіка середніх років з елегантною краваткою під білим халатом, що акуратно готував печиво з білою глазур’ю. В іншій лабораторії стояла піч для піци, гриль, міксер і фритюрниця для приготування картоплі фрі, такі самі, які можна побачити за прилавками численних фаст-фуд-закладів.

На додаток до того, що «ІФФ» є найбільшою в світі компанією з виробництва ароматизаторів, вона виробляє аромати для шести з десяти найбільш популярних у США духів. Вона також виготовляє аромати для таких господарських товарів, як дезодоранти, засоби для миття посуду, туалетне мило, шампуні, поліровка для меблів і віск для підлоги. Всі ці аромати отримані за допомогою одного й того ж основного процесу: маніпуляції з летучими хімікатами для створення конкретного аромату. Основний процес, що стоїть за виробництвом аромату вашого крему для гоління той же, що й обумовлює запах вашого обіду з доставкою.

Запах їжі на 90% зумовлений його ароматизатором. Учені вважають, що людям необхідно відчувати запах їжі, щоб уникнути отруєння. Їстівні рослини зазвичай мають солодкий присмак, отруйні — гіркий. Смак допомагає нам відрізняти корисну їжу від шкідливої. Смакові рецептори, розташовані на язику, можуть розрізняти присутність кількох смаків, включаючи: солодкий, гіркий, солоний, кислий і юмамі (смак, відкритий японськими дослідниками, — задоволення, що зумовлюється присутністю амінокислот в такій їжі, як морепродукти, гриби, картопля і морські водорості). Смакові рецептори мають відносно обмежені можливості для визначення смакових якостей, в той же час нервові закінчення людини, розташовані в носовій мембрані, можуть фіксувати тисячі різних хімічних запахів. «Аромат» — це, перш за все, запах газів, що виділяються хімічними речовинами, які ми кладемо в рот.

Процес пиття, всмоктування або жування якої-небудь речовини сприяє виділенню летучих газів. Вони вивільнюються з порожнини рота і переміщуються вгору в ніздрі через задню частину глотки до вузького шару нервових клітин епітелію, розташованого біля основи носа, якраз між очима. Мозок суміщує комплексні сигнали запаху з епітелію і прості смакові сигнали язика, співвідносить аромат із тим, що перебуває у вас в роті, і вирішує, чи дійсно це те, що ми хочемо з’їсти.

Дітям подобається солодкий смак, і вони відкидають гіркий. Особисті переваги в їжі формуються в перші кілька років життя в період звикання до суспільного середовища. Немовлята можуть отримувати задоволення від гострої їжі, корисної суміші або продукту швидкого приготування залежно від того, що їдять люди, які оточують їх.

Колір їжі може визначати сприйняття її смаку. Мозок людини фільтрує величезне різноманіття хімічних запахів, що оточують його, зосереджуючись на одному й ігноруючи інші. Люди можуть звикнути до поганих або гарних запахів; вони перестають помічати те, що колись здавалося нестерпним. Запах і пам’ять мають складний взаємозв’язок. Запах може раптово відтворити давно забутий момент життя. Аромати дитячої їжі залишають сильний відбиток. Дорослі часто повертаються до нього, навіть не завжди розуміючи чому. Ця «заспокійлива їжа» стає джерелом задоволення і захищеності, що наполегливо рекламують мережі фаст-фуду. Дитячі спогади про Хеппі Мілз можуть стати причиною частих відвідувань закладу «МакДональдз» дорослими. Пристрасне захоплення ароматами — непізнана і недосліджена сила в історії людства. Будувалися королівські імперії, освоювалися нові землі, під впливом торгівлі спеціями навіки змінювалися великі релігії та філософії. Сьогодні вплив запаху на світову торгівлю анітрохи не зменшився. Підйоми і падіння корпоративних імперій, компаній безалкогольних напоїв, харчових компаній і мереж фаст-фуд часто визначається тим, чим пахнуть їх продукти.

 

Значне зниження вартості земельних ділянок (за даними агентства DEOL Partners на 50-60%) не привело до підвищення або хоча б утримання попиту. Такий  самий смуток наганяє й незавершене будівництво, оскільки ризикувати покупці не поспішають. Можливо, при існуванні механізму страхування від не введення об’єкта в експлуатацію в термін, багато хто з нас поставили б свої підписи на договорі «купівлі-продажу». Але поки навіть наполягти на включенні штрафних санкцій навряд чи вдасться, бо забудовник залишить за собою право продовження термінів здачі. Власне такі питання, нам як покупцям, хочеться перекласти на плечі агенції нерухомості.

«Вважається, що агентство нерухомості виконує три функції:

– Інформаційну (знайти підходящий об’єкт),

– Консультаційну (допомогти в оформленні угоди, збір документів),

– Гарантійну (перевірити об’єкт з метою запобігання можливості визнання угоди недійсною).

Насправді сьогодні всі без виключення агенції виконують лише 1-у та 2-у функції. При цьому існує лише видимість виконання 3-ої», – зізнаються ріелтори.

Несправну праску виробник обміняє на працюючу або поверне гроші незалежно від того куплена вона у Фокстрот чи в Ашані, при цьому на подібний сервіс не сподіваються, купуючи прилад на стихійному ринку в підземному переході. Купуючи квартиру через рієлтора, покупці очікують якийсь гарантійний сервіс від агенції нерухомості.

#img_left_nostream#«Давайте представимо ситуацію, коли угода купівлі квартири вартістю $ 200.000 визнається недійсною. Агенція отрималоа комісійні в розмірі 4%, в середньому по ринку – це $ 8.000. Питання: готове хоча б одна агенція нести відповідальність власними $ 200.000 перед покупцем? На сьогоднішній день це нереально. Інакше агенція може працювати роками і втратити все в один день. Крім того, це вже не ріелторський, а, скоріше, страховий бізнес. Деякі агенції пропонують за додатковий % комісійних гарантувати угоду. Але, якщо уважно прочитати такий договір, то виявляється, що гарантується правильність укладення угоди, а не право власності продавця. Насправді гарантію правильності угоди забезпечує нотаріус», – пояснює Анатолій Кириченко.

 

В одну з криз у минулому, народилося поняття лізингу, як способу задовільнити потреби покупця і зберегти активність виробника. Так що ж еслаприн фінансова криза на ринок житлової нерухомості України?

 

По-перше, падіння попиту на нерухомість привело до зміни схеми роботи деяких агенцій: комісійні знижені – до 1% і оплачує їх тепер продавець, а не покупець. «До кризи багато агенцій на це не погоджувалися, бо на підйомі ринку попит на їхні послуги був занадто великим і вони самі могли диктувати умови. Криза – це свого роду очищення ринку. Підуть з ринка багато великих гравців з великими фіксованими витратами на оренду, зарплату робітникам і рекламу, які працювали за 5%», – говорить Анатолій, агенція якого вже працює за такою схемою.

По-друге, екстремальні умови, створені кризою, стали певним каталізатором в питаннях оптимізації і спрощення законодавчої бази та процедур у сфері будівництва та нерухомості (наприклад, що стосуються повноважень органів місцевого самоврядування у сфері містобудування, дозвільної документації, прийняття та введення в експлуатацію об’єктів, механізму розрахунку податкових ставок).

Як відомо, «Не було б щастя, та нещастя допомогло». Адже зростання попиту на нерухомість в останні роки було абсолютно непропорційним рівню професіоналізму та клієнт-орієнтованості галузі в цілому. Тобто цей обвал, з одного боку, наслідок подібної зневаги, з іншого — чудовий стимул для розвитку тих, хто готовий мінятися. «2009 рік – це рік можливостей, складних і професійних угод, якісного розвитку проектів», – вважає Руслан Олексенко, управляючий партнер агенції DEOL Partners. Положення покупця у даному випадку є дуже вигідним, адже разом зі зниженням вартості житла на 50-60% у порівнянні з минулим роком, він може сподіватися і на більш дбайливе ставлення до себе з боку ріелторських агенцій.

Вікторія Веснова. Велика Епоха, Україна

#img_right#Концерти трупи Shen Yun Performing Arts (колишня назва — Divine Performing Arts), які повинні були пройти в столиці України 1 і 2 квітня, скасовані. Зовнішня причина — МЗС України не видало в’їзні візи артистам. Але коріння цієї причини набагато глибше, ніж може здатися на перший погляд.

Причину невидачі віз МЗС не пояснює, але неважко здогадатися, в чому вона криється. Досвід організаторів проведення концерту Shen Yun Performing Arts у різних країнах світу дає привід припустити, що це саме компартія Китаю (КПК) в особі своїх дипломатів використовує різні засоби для того, щоб концерт не відбувся: компартія дуже боїться успіху трупи Shen Yun Performing Arts.

Аналізуючи події в Австралії, Канаді, Німеччині, Кореї, можна з великою часткою вірогідності стверджувати, що в Україні тиск здійснюється на дуже високому рівні влади.

Стало відомо також, що китайське посольство в Києві повідомило МЗС про «антикитайську пропаганду», яка ніби-то ведеться під час проведення концерту Shen Yun Performing Arts. Проте, будучи інформаційним спонсором цього концерту, The Epoch Times («Велика Епоха») освітлювала виступи трупи Shen Yun Performing Arts в усіх країнах світу, де вони проводилися, і з повною впевненістю заявляє, що ці твердження не відповідають дійсності. Подібний наклеп розповсюджувався і в інших країнах, де проводився концерт.

КПК в усіх державах, де проходять концерти всесвітньо відомої трупи, діє шаблонно: шантаж, погроза розриву дипломатичних відносин, відмова від інвестицій і так далі. Досить пригадати деякі факти. 2009 рік, Франкфурт, Німеччина. Китайське консульство надіслало прем’єр-міністрові і держслужбовцям дипломатичні листи з наклепом на трупу Shen Yun Performing Arts. Цей факт викрили німецькі засоби масової інформації. У своїх листах китайські дипломати «нагадали» політикам Німеччини, а також інших країн через їх консульства, що було б краще, якби вони не відвідували цей концерт. Результати — 21 лютого 2009 року в Франкфурті в театрі Jahrhunderthalle був аншлаг.

Крім відомої схеми, використовуваної КПК в різних країнах, в Україні працівники посольства Китаю також зробили спроби тиску через певні структури на голову Дніпропетровської громадської організації «Система Фалунь Дафа» Сергія Букіна, організації, яка була запрошуючою стороною. До нього додому прийшли працівники з Управління кримінального розшуку при ГУВС м. Києва і Управління по боротьбі з організованою злочинністю м. Дніпропетровська, щоб дізнатися, що за громадська організація «Система Фалунь Дафа» і чим вона займається. Нонсенс.

Діяльність громадських організацій, як відомо, контролює відділ внутрішньої політики міського виконкому (мерії), це ніяк не сфера діяльності вказаних органів влади. Реальної причини для перевірки не було і бути не могло, а версія полягала в тому, що, за словами одного з співробітників управління, Міністерство внутрішніх справ Китаю надіслало в МВС України негативну інформацію про організатора концерту.

Голова ДОГО пішов на зустріч в Управління, щоб з’ясувати, який документ став причиною незаконних дій поважних українських відомств. Але документи, які могли б бути підставою для позапланової перевірки, йому ніхто не надав. Напевно їх не було і всі дії були направлені на залякування. У народній пам’яті ще живі спогади про сталінські репресії, коли до людини приїжджали з «органів», і незабаром він зникав. Очевидно, на страх перед вищезазначеними державними структурами й розраховували ті, хто замовляв цей «спектакль».

Адже в Китаї і сьогодні зазнають репресій і раптово зникають люди, неугодні владі: як приклад, тисячі послідовників Фалунь Дафа — духовно-оздоровчої практики (про що неодноразово писала «Велика Епоха» — прим. ред.). Проте Україна не Китай. Сьогодні Україна будує демократичну державу і позбавляється від пережитків радянської епохи.

Але чому офіційний Китай наполегливо не хоче, щоб вистава відбулася? Що у виступі трупи Shen Yun Performing Arts є такого, що не подобається КПК?

Ще один штрих. Розділ оргкомітету з проведення концерту DPA Людмила Дворецька сказала в інтерв’ю:

«Ми в XXI столітті забуваємо про загальнолюдські цінності, а вистави Shen Yun повертають нас до цього. Ми бачимо, що Президент наший країни турбується — підростаюче покоління втратило мораль, втратило доброту. Президент проводить акції, направлені на відродження в суспільстві духовності, прагнучи повернути народу його споконвіку високу моральність. Концерт трупи Shen Yun Performing Arts несе в собі ці чудові якості».

Тоді чому стільки перешкод, якщо політика держави в питанні підтримки моральності, розвитку культури в суспільстві — з одного боку, і сподівання трупи Shen Yun Performing Arts — з іншого боку, співпадають. А справа ось в чому. В Україні зіткнулися два Китаї.

З одного боку — трупа Shen Yun Performing Arts, концертні номери якої наповнені абсолютною добротою і красою, і яка ставить за основну мету відтворення і повернення традиційної культури людства, переданої людям Богами.

З іншого боку — компартія Китаю, яка цю божественну культуру, високу мораль і духовність, властиву китайцям з глибокої старовини, планомірно знищує. КПК прагне до абсолютної влади і повного контролю над людьми у себе в країні, а також претендує на управління громадською думкою за межами Китаю. Комунізм як тоталітарний режим завжди прагнув до світового панування, хіба це для когось новина?

Отже, ми спостерігаємо протистояння добра і зла. І не треба бути пророком, щоб зрозуміти: добро переможе.

Що стосується України, вона виявилася жертвою інтриг КПК, тому зустріч з високим мистецтвом трупи Shen Yun Performing Arts в квітні цього року не відбулася. Але це зовсім не означає, що українські громадяни не побачать концерт взагалі. Сонце зайшло за хмару, але воно не згасло.