#img_left_nostream#З незапам’ятних часів люди використовують глину не лише для виготовлення посуду або як будівельний матеріал, але й з лікувальною метою. Так, Людовик XIV використовував глину як засіб від розладу шлунка при переїданні.
Глини – це продукт хімічного руйнування гірських порід, мають значну пластичність, містять всі необхідні для організму мікроелементи та мінеральні солі. Склад глин залежить від місця їх походження, а колір — від мінерального складу (присутність заліза та міді).
Терапевтичний ефект складається з термічного, механічного і хімічного компонентів. Термічна дія: при зіткненні зі шкірою глиняна маса нагріває її, з подальшим розширенням периферичних судин. Це сприяє розсмоктуванню запальних процесів, посиленню живлення та обміну, здійснює анти спазматичний вплив. Механічна дія виявляється в тиску маси глини на шкіру, що є подразнюючим чинником, на яку організм відповідає активною реакцією. Хімічна дія обумовлена складом глини, що містить солі різних елементів, окису заліза, кальцію, магнію, кремнію, сірчаний ангідрид, вуглекислоту та органічні речовини.
Різноманітність у мінеральному складі та антитоксичність додають глині універсальності. За великою кількістю мінеральних складових глина набагато перевершує навіть овочі та фрукти. А прекрасні абсорбуючі якості глини дозволяють їй виводити патогенні речовини з організму людини, покращуючи його енергообмін. Глина також активно впливає на патогенні клітини зовнішньої частини тіла людини, оздоровлюючи їх, «переводячи» на здорову довжину хвилі.
Цей механізм цілющої дії глини полягає в тому, що статична хвиля (8 м) збігається з хвилею коливань здорових клітин організму. Тому глина заставляє хворі клітини, що мають іншу частоту, вібрувати як здорові, і тим самим допомагає організму позбавитися від шкідливих структур, що перешкоджають його нормальному функціонуванню. Це характеризує глину як універсальний і нешкідливий засіб лікування різних захворювань організму людини.
Для лікування глиною застосовують жирні та пластичні глини у вигляді ванн або місцевих аплікацій.
Біла глина (каолін). Використовується у вигляді присипок, мазей, паст. Входить до складу очищаючих масок при акне. Має антисептичні, регенеруючі та стимулюючі обмін властивості. Містить великий відсоток алюмінію, має рн=5 і може бути використана для чутливої шкіри, в дитячій косметиці, молочку і шампунях для сухого волосся.
Блакитна глина — добувається в Болгарії, має рн=7,3, володіє антибактеріальною, антистресовою і антицелюлітною дією. Пом’якшує, тонізує, вибілює і розгладжує зморшки.
Зелена глина — забарвлена оксидом заліза. Містить також магній, кальцій, марганець, фосфор, цинк, алюміній (-13%), мідь, кобальт, молібден, близько 50% діоксиду кремнію, срібло, золото та ін. Має рн=7,0, застосовують в основному для жирної шкіри і волосся й проти лупи.
Червона глина — менш хороший адсорбент, ніж зелена глина. Містить велику кількість оксиду заліза і міді. Використовується в імуномоделюючій косметиці.
Рожева глина — містить різні мікроелементи, що входять в білу і червону глини. Має дезінфікуючу і розгладжуючу дію. Застосовують для делікатного догляду за шкірою і в шампунях для нормального волосся.
Додатки
Глина має хорошу вологоємкість, а також здатна утримувати тепло. Шкіра під глиною добре прогрівається, що сприяє зменшенню болю і запальних процесів. При прогріванні тіла відбувається посилення виділення поту, що сприяє виведенню токсинів. Глина має різноманітний мінеральний склад. Речовини, що входять до складу глини, добре діють на шкіру. Глину добре використовувати при хронічних і гострих артритах, радикулітах, невритах, невралгіях тощо.
Лікування глиною за своєю дією дуже схоже на лікування цілющою гряззю, тому протипоказання до такого лікування такі ж, як при лікуванні гряззю. Не можна використовувати глину при захворюваннях серця, гострих запальних процесах, гіпертонічній хворобі, порушеннях роботи нирок тощо.
