Скільки неприємностей може завдати нам і нашим близьким така напасть як кашель. Це й безсонні ночі, і сидіння в черзі в поліклініці і побігеньки по аптеках у пошуках ліків.
#img_left#Крім інших неприємностей, причини цієї напасті можуть бути різними. Від простудних до алергічних, а останнім часом все частіше зустрічаються змішані. Це обумовлено як погіршенням екологічної обстановки, і впливом харчових продуктів, в яких все більше консервантів і все менше натуральних речовин.
Щоб підібрати за таких умов препарат або комплекс препаратів, які б не тільки кардинально покращували самопочуття, а й могли впливати на причину захворювання, – це потребує достатньої кількості часу. Як не згадати ті далекі часи, коли люди знали мудрі слова Авіценни, що «їжа повинна бути ліками, а ліки – їжею» і нагадати про те, що є у цієї задачки таке просте та ефективне рішення – ісландський мох.
Так що ж це за звір такий – цей ісландський мох, можуть поцікавитися всі. Ну, давайте знайомитися.
Cetraria islandica або ісландський мох здавна знайомий народам півночі і не тільки як ліки, але й як засіб, що допомагає відновленню організму після важких захворювань, і в якості доповнення до харчового раціону, особливо в неврожайні роки. Поширений на півночі і в середній смузі, де росте переважно в соснових лісах, в основному на піщаних ґрунтах.
Заготовляють сланці, в яких містяться вуглеводи, білки, жири, вітаміни С, В12, віск, солі хрому, цинку, марганцю, титану, бору, міді, молібдену, заліза, корисні для печінки. З подрібненого моху при варінні виходить густий відвар – холодець, який добре засвоюється організмом, посилює виділення шлункового соку, підвищує апетит, регулює діяльність шлункового тракту, сприяє відновленню сил після великих фізичних навантажень і після важких хвороб.
Як ліки ісландський мох використовується при лікуванні туберкульозу легенів, коклюшу, бронхіальної астми та інших хворобах дихальних шляхів, при розладах діяльності кишечника, діареї, відсутності апетиту, після важких хвороб.
Тепер рекомендації практичні
Для тих, хто в ліс за мохом так і не збереться, це – шлях до найближчої аптеки, а на тих, хто все ж таки збереться, чекає радісна новина – збирати ісландський мох можна практично цілий рік, ну, хіба що з-під снігу відкопувати важко.
З собою в ліс одразу варто взяти ножиці і зрізати коріння моху прямо на місці. (Вони часто мають рудуватий відтінок.) І робити це варто саме в лісі, тому, що коли ви принесете додому повний пакет моху, то де там у якій частині верх, а де низ – вже важко визначити, у землі буде забруднено все. І ще одна порада. Якщо ви добралися до лісу, візьміть з собою великий пакет, адже при переробці мох сильно зменшується в розмірах. І не поспішайте прямо в лісі вибирати з моху голки, палички та інші зайві вкраплення. У лісі вони зовсім не є сміттям, а якщо ви пішли в ліс не після дощу, а після тижневої посухи, то мох буде жорстким і його значно простіше спочатку розмочити вдома, а потім перебирати.
Очищений від сторонніх домішок мох можна просто висушити, але він буде займати багато місця, і перед приготуванням його все одно доведеться подрібнювати, тоді, за можливістю, мох після перебирання простіше відразу подрібнити на м’ясорубці, потім розсипати для просушування на газету, а коли висохне – прибрати в пакет. Такої подрібненої суміші (або аптечної заготовки) потрібно 2 ст. ложки з гіркою на 1 літр води, для приготування слизистого відвару. Варити його, після закипання, від 40 хвилин до 1,5 годин, поклавши сировину в холодну воду, на повільному вогні під кришкою (це залежить від сухості моху, ступіню подрібленості тощо).
А якщо ви будете дрібити мох ножицями, то поклавши його в каструлю, варто налити стільки води, щоб вона трохи покривала мох. Коли відвар буде майже готовий, то на ньому з’явиться райдужна плівка. Після цього його варто поварити ще хвилин 10, потім процідити гарячим. Та кількість відвару, яку ви не плануєте випити сьогодні краще після остигання поставити в холодильник. Там він може зберігатися близько двох діб.
Пити відвар можна як холодним, так і підігрітим або гарячим. Якщо для вас він дуже гіркий, то можна розвести водою, хоча відчуття нестерпної гіркоти зазвичай вказує на проблеми з печінкою, але може бути й наслідком особливостей смакових рецепторів ротової порожнини. Зазвичай, якщо намагатися описати смак ісландського моху, то він буде не стільки гірким, скільки кисло-солоним, маючи при цьому свій, особливий характерний присмак.
#img_right#Тепер про дозування
Вони індивідуальні для кожного і підбирати варто, орієнтуючись тільки на своє самопочуття. Для дорослої хворої людини для зняття кашлю простудної етіології варто почати з 1-2 літрів на день, у всякому разі, перші кілька днів, поки не настане значне поліпшення. Потім можна зменшувати кількість, адже для лікування туберкульозу легенів ісландський мох п’ють по 3-4 літри на день протягом 3-4 місяців.
А ось для лікування алергічного кашлю дозування можуть змінюватись від 0,25 до 1 літра на день. Частіше за все цього достатньо. Але лікується такий кашель за 1 день. Тільки мох варто попити ще деякий час – до усунення впливу алергену, або просто тиждень в якості вітамінного комплексу.
З метою профілактики гіповітамінозу я щороку в квітні п’ю ісландський мох, починаючи з 2 літрів в перший день протягом 7-10 днів, поступово зменшуючи дозування до 1 склянки. Таку процедуру проводжу зазвичай 2-3 рази на рік, але у квітні обов’язково, а в інший час – коли відчую потребу організму.
Щоправда, спробувавши в перший раз, більшість будуть точно впевнені, що цей раз був і останнім. Однак не треба так ображати свій організм, і коли через кілька місяців до вас з деякою постійністю почнуть приходити спогади про цей «незабутній» смак, то прислухайтеся до себе, не полінуйтеся, зваріть, спробуйте, і оцініть з яким задоволенням буде зроблений перший ковток.
Ну а якщо ви фанат здорового способу життя та збираєтеся використовувати ісландський мох не тільки в якості лікарського засобу, але й в харчуванні, то наступний рецепт для вас! Щоб усунути з ісландського моху гіркоту, його треба ще до подрібнення покласти у відро і кинути на 12-літрове відро моху залитого водою, 12 ст. ложок золи або 8 ст. ложок соди, замочити на 12 годин.
Потім промити, покласти в звичайну воду на 3-4 години, вийняти, знову промити, подрібнити, зварити, процідити. В отриманий відвар можна додати ягоди та цукор, проварити, вийде відмінний ягідний кисіль. Але специфічний присмак ісландського моху в ньому все ж збережеться. Але багатьом він навіть подобається.
Світлана Корсакова. Велика Епоха
