Стародавні китайці казали: «Якщо вивчити «Саньцзицзін», то можна розуміти всі справи в Піднебесній і добре осягнути етикет премудрих».
#img_left#«Саньцзицзін» дослівно перекладається як «Канон трьох ієрогліфів» – кожен рядок у ньому складається з трьох ієрогліфів.
«Саньцзицзін» – «Троєслів’я» був написаний понад 700 років тому, за часів династії Південна Сун (1127-1229 рр.). Точних даних про його автора немає, однак є мінімум чотири версії про це.
Книга містить у собі базові знання про пори року, астрономію, етику, доброчесність, історію, філософію, людські якості та взаємини і вважається дитячою класикою Китаю.
Протягом століть навчання дітей у Китаї починалося саме з цієї книги. Вона написана так, що її легко вивчити напам’ять. Речення в ній дуже короткі й прості, а зміст дуже глибокий та багатий. Книга закладала важливі основи в людині, які потім допомагали їй у особистісному розвитку.
У сучасному Китаї «Саньцзицзін» вже не користується популярністю, як і інша величезна стародавня спадщина китайської нації.
Наприклад, 1 березня голова Академії естетики провінції Хубей, депутат Всекитайських зборів народних представників Пен Фучунь представив на розгляд щорічної сесії парламенту КНР свою думку про те, що «Саньцзицзін» і «Діцзигуй» (конфуціанські правила поведінки для дітей) «шкодять юним дитячим серцям».
А в кінці грудня минулого року управління освіти провінції Шаньдун видало розпорядження, згідно з яким у всіх початкових і середніх школах провінції забороняється викладання повного тексту «Саньцзицзін» та інших аналогічних книг. Чиновники зажадали, щоб з цих книг «було обране найкраще й відкинуте зайве».
Нижче представлений текст «Саньцзицзін» («Троєслів’я») в перекладі з китайської мови. Переклад українською здійснено редакцією The Epoch Times Україна:
«Саньцзицзін»
Споконвічно люди за своєю природою добрі
По природі взаємно близькі, за навиками взаємно далекі
Якщо не навчати, то природа зміниться
Шлях навчання вимагає концентрації
Раніше мати Мен-цзи вибирала сусідні місця проживання (1)
Син не захотів вчитися, мати зламала ткацький човник (2)
Доу Яньшань володіє принципами справедливості й обов´язку (3)
Навчені ним п’ять синів, усі прославилися
Вирощуючи не вчити, це помилка батька
Вчити не строго, це недбалість вчителя
Якщо діти не навчаються, так не повинно бути
Якщо в дитинстві не вчитися, то що буде у старості
Якщо нефрит не огранений, він не стане корисною річчю
Якщо людина не вчиться, вона не буде розуміти справедливість
Будучи сином, треба дорожити годинами юності
Спілкуватися із вчителями та друзями, навчаючись у них етики та ввічливості
У дев’ять років Сянь міг зігрівати циновку (4)
Вшанування до батьків треба дотримуватися
У чотири роки Жун міг поступитися грушами (5)
Ставлення молодшого до старшого треба знати від самого початку
У першу чергу має бути повага до старших, на другому місці ерудованість
Знання будь-яких цифр і розуміння будь-яких текстів
Від одиниці до десяти, від десяти до ста
Від ста до тисячі і від тисячі до десяти тисяч
Три начала: небо, земля, людина
Три світила: сонце, місяць, зірки
Три устої: справедливість між государем і його підданими
Любов між батьком і сином, згода між чоловіком і дружиною
Весна і літо, осінь і зима
Ці чотири пори нескінченно чергуються
Південь і північ, захід і схід
Ці чотири сторони співвідносяться між собою щодо центру
Вода вогонь, дерево, метал, земля
Ці п’ять стихій основуються на принципах природності
Людинолюбство і справедливість, традиції, мудрість, щирість
Ці п’ять непорушних істин не можна щоб прийшли у хаос
Рис, гаолянь, боби, пшениця, пшоно, кукурудза
Ці шість злаків, якими харчується людина
Кінь, корова, вівця, курка, собака свиня
Ці шість домашніх тварин, яких тримає вдома людина
Радість і гнів, смуток і страх
Любов, ненависть, пристрасть, є ці сім почуттів
Гарбузовий, глиняний, шкіряний, дерев’яний, кам’яний, металевий
Струнний, бамбуковий – є вісім звуків
Прапрадід, прадід, дід, від батька до мене
Від мене до сина, від сина до онука
Я, син, онук і до правнуки і праправнука
Є дев’ять поколінь належного порядку людей
Турбота між батьком і сином, згода між чоловіком і дружиною
Належна дружелюбність старшого брата, належна повага від молодшого брата
Послідовність між старшим і молодшим, між друзями і приятелями
Государ повинен поважати [підданих], піддані повинні бути відданими
Цим десяти принципами мусять слідувати всі люди
Зазвичай при навчанні юнаків необхідно роз’яснювати
Ясно пояснювати і розтлумачувати, показуючи пунктуацію (6)
Для учня має бути початок
Після закінчення початкового навчання приступати до вивчення чотирьох книг (7)
«Лун Юй» складається з 20 розділів, учні записали хороші висловлювання (8)
«Мен-цзи» містить всього лише сім розділів (9)
Оповідаючих про чесноти, про гуманність та справедливість
«Чжун юн» вийшла з під пера Цзи Си (10)
Середина не відхиляється, звичайне не змінюється (11)
«Дасюе» написав Цзен Цзи (12)
Від вдосконалення та благоустрою до успішного управління (13)
Вивчивши «Сяо цзін» (14), освоївши чотири книги (15)
Можна починати вивчати шість канонів
Ши, Шу, І, Лі, Чунцю називаються шістьма канонами (16)
Їх мусите досліджувати та вивчати
Є «Ляньшань» (17), є «Гуйцзан» (18), є «Чжоу-і»
Повний комплект «Сань-і» (19)
Є дянь-мо (20), є сюнь-гао (21), є ши-мін (22)
Що є сокровенною суттю «Шуцзинь»
Наш Чжоу-гун написав «Чжоу-лі» (23)
Описавши шість відомств, які зберегли систему правління (24)
Старший і молодший Даї розтлумачили «Лицзи» (25)
Виклавши в повному обсязі висловлювання мудреців, а також обряди і музику
Звичаї держав, Оди і Гімни
Називаються Чотирма видами віршів (26)
Які повинні декламувати
Як тільки пісні були забуті, з’явилася «Весна і Осінь» (27)
Яка містить хвалу і осуд, розрізнення добра і зла
Три коментарі Гуньян, Цзоші, Гулян (28)
Тільки після вивчення канонів (29), маєте вивчати філософів (30)
Вибираючи у них головне і запам’ятовуючи їх історії
П’ять мудреців Сюнь, Ян, Вень Чжун-цзи а також Лао і Чжуан (31)
Освоївши канони і філософів маєте вивчати книги з історії
Досліджувати спадкоємність поколінь, пізнавати початок і кінець
Починаючи від Сі і Нуна і до Хуан-ді яких називають Трьома володарями (32)
Що жили у сиву давнину
Тан і Юй яких називають два імператори (33)
Вони шанували одне одного, то було століття процвітання (34)
У династії Ся був Юй (35), у династії Шан був Тан (36)
Вень і У з династії Чжоу (37) називаються Трьома царями
Ся передав синам, зробив Піднебесну фамільною (38)
Минуло чотириста років, замінилася династія Ся
Тан скинув Ся, і держава стала називатися Шан
Минуло шістсот років, дійшовши до Чжоу (39), вона загинула
Чжоуський У-ван почав знищувати Чжоу Сіня
Вісімсот років, що тривало найдовше (40)
Чжоу переселилася на схід (41), форма монархічного правління занепала
Почалися безчинства і війни, стали поширені подорожуючі перемовники (42)
Почалася епоха Весни і Осені, яка закінчилася епохою Воюючих царств
Стали сильними П’ять князів-гегемонів (43), з’явилися Семеро найсильніших (44)
Ін-цинь почав поглинання (45), потім передав другому коліну (46)
Чу і Хань борються (47), родоначальник возвисився (48)
Закладена основа династії Хань
Після Сяо Піна (49) Ван Ман захопив престол (50)
Возвисився Гуан У (51) і заснував Східну Хань
Минуло чотириста років і вона закінчилася при Сяні (52)
Вей, Шу і У борються за престол Хань (53)
Названо Трицарство, що продовжувалося до Двох Цзінь (54)
За ними послідували Сун і Ці, а за ними Лян і Чень (55)
Що є Південними династіями зі столицею у Цзіньліні (56)
Північна Юань-вей розділилася на Східну і Західну (57)
Юй Вень заснував Чжоу, Гао заснував Ци (58)
З приходом Суй територія була об’єднана (59)
Але більше не передавалася влада, перервалася нитка роду (60)
Засновник Тан мобілізував добровольців, знищив смуту Суня, заснував державу (61)
Двадцять разів успадковувалась влада (62), минуло триста років
Лян знищила її, у зв’язку з чим держава змінилася (63)
Лян, Тан, Цзінь, а також Хань і Чжоу названі П’ятьма династіями
У кожної була причина (64)
Вогняна Сун (65) набрала сили, прийняла престол від Чжоу
Вісімнадцять разів успадковувалася влада (66), південь і північ у смуті (67)
Всі сімнадцять Історій укладені тут (68)
Вони описують мир і смуту, дозволяють дізнатися про процвітання і занепад
Вивчаючий історію повинен досліджувати записи про події
Осягаючи від давнини до сьогодення, немов би бачив власними очима
Вуста читають, серце розмірковує, роби так з ранку і до вечора
Колись Чжунні звертався за настановами до Сян То (69)
Стародавні мудреці старанно вчилися
Керуючий державною канцелярією Чжао читав Луньюй князівства Лу (70)
Вже будучи чиновником, він все ще старанно вчився
Розрізали очерет для виготовлення книг
Зчищали кору з бамбука, роблячи дощечки для письма (71)
Не маючи книг, вони докладали зусилля [до навчання]
Голова підвішена до балки, шило коле ногу (72)
Їх ніхто не вчив, вони самі сумлінно старалися
Збирали світлячків, і при світлі відбитому від снігу (73)
І навіть будучи бідними, не припиняли навчання
Носячи на спині хмиз, і підвішуючи на роги (74)
І хоч навіть тіло втомлювалося, були наполегливі і завзяті
Су Лаоцюань (75) тільки в 27 років твердо вирішив вивчати книги
Він вже був не молодий і розкаявся, що так пізно
Вам, школярам, треба раніше задуматися про це
Лян Хао на 82-му році тримав відповідь в імператорському залі
І став першим серед безлічі вчених мужів (76)
Коли йому це вдалося, всі були у захваті
Ви, школярі, маєте раніше ставити собі цілі
Коли Іну було вісім років, він міг читати співучо вірші (77)
Коли Мі було сім років, він складав вірші про шашки (78)
Вони були дуже тямущими, що вражало людей
Ви, юні учні, повинні вчитися у них
Цай Веньцзі могла розрізняти звуки цитри (79)
Се Даоюнь могла співуче декламувати вірші (80)
Ці жінки були дуже розумні
Для вас, чоловіки, це має бути пересторогою
Лю Янь династії Тан у віці лише семи років
Був представлений як обдарована дитина і став коректором текстів (81)
Незважаючи на те, що він був дитиною, у нього вже був статус чиновника
Ви, юні учні, якщо будете докладати зусилля
То будуть успіхи такі ж, як у нього
Собака охороняє вночі, півень оповіщає про настання ранку
Якщо не вчитися, як же бути людиною
Шовкопряд виділяє нитку, бджола робить мед
Якщо людина не вчиться, то вона гірше тварини
Вчіться у юному віці, а коли виростите, реалізовуйте
Допомагайте государеві і робіть благодіяння народу
Завоюєте популярність собі і прославити своїх батьків
Принесете шану предкам і збагатите своїх нащадків
Люди залишають дітям будинки повні скарбів
А я вчу синів тільки канону
Старанність буде винагороджена успіхом, розваги не принесуть користі
Остерігайтеся цього, будьте наполегливими
Примітки:
1. Мати відомого китайського філософа Мен-цзи знала, що середовище має дуже великий вплив на людину. Вона тричі перевозила сина в сусідні райони у пошуках гарного середовища для його навчання. У результаті виховала великого мислителя конфуціанця. У Китаї є вираз «Три переїзди матері Мен-цзи», яким зазвичай висловлюють турботи батьків у пошуку хорошого навчального закладу для своїх дітей.
2. Одного разу юний Мен-цзи втік з уроків зі школі і прийшов додому. У цей час його мати пряла одяг. На питання, чому він так рано прийшов додому, майбутній філософ відповів, що він просто так захотів. Тоді мати зламала човник. Здивований хлопчик запитав, навіщо вона це зробила і мати пояснила, що без човника неможливо ткати тканину, а без навчання неможливо стати благородним мужем. Син зрозумів її урок і відтоді старанно вчився.
3. Доу Юйшань жив за часів династії Цзінь (265-420 рр.). Він звертав велику увагу на виховання своїх п’ятьох синів. В результаті всі вони займали високі державні пости і славно служили своїй вітчизні. Їх називали «П’ять драконів пана Доу».
4. Хуань Сян (династія Східна Хань 25-220 рр.) у дев’ять років виявляв турботу про батька і матір. Взимку він щовечора зігрівав своїм тілом циновку, на яку вони потім лягали спати.
5. Кун Жун (династія Східна Хань 25-220 рр.), нащадок Конфуція у 20 поколінні. Коли йому було чотири роки, він уже розумів принципи скромності та ввічливості. Він віддавав старшим братам великі груші, а сам їв маленькі.
6. У стародавніх китайських текстах не було знаків пунктуації. Довгі й короткі паузи робилися відповідно змісту.
7. Під час початкового навчання учні вивчали ієрогліфи, їх будову, значення і вимову. Під «чотирма книгами» маються на увазі «Лун Юй» Конфуція, «Мен-цзи» (записи висловлювань філософа Мен-цзи), «Дасюе» (частина з книги «Лі Цзі» – «Записи про норми поведінки»), «Чжун юн» (вчення про середній шлях).
8. Книга «Лун Юй» («Бесіди та судження»), була зіставлена учнями Конфуція з його висловлювань і історій про нього.
9. Книга «Менцзи», в якій містяться думки і висловлювання філософа Мен-цзи.
10. «Чжун юн» (вчення про Середній шлях) – конфуціанський трактат написаний онуком Конфуція Цзи Си.
11. Роз’яснюється зміст книги «Чжун юн»: неухильно слідувати середині (чжун) і завжди підтримувати звичайний (юн) душевний стан.
12. «Дасюе» («Велике вчення») – одна з основних конфуціанських книг, написана Цзен Цзи, учнем Конфуція.
13. Зі змісту книги «Дасюе»: починати треба із вдосконалення своїх якостей і турботи про сім’ю, і до управління державою.
14. «Сяо цзін» («Канон про повагу до батьків») – конфуціанська книга.
15. Під чотирма книгами (си шу) маються на увазі «Лун Юй» Конфуція, «Мен-цзи» (записи висловлювань філософа Мен-цзи), «Дасюе» («Велике вчення», частина з книги «Лі Цзі» – «Записи про норми поведінки »),« Чжун юн »(вчення про середній шлях).
16. Шість канонів (лю цзін) – «Шицзін» («Книга пісень»), «Шаншу» («Давнє писання»), «І-цзин» («Книга змін»), «Лицзи» («Записи про правила ввічливості») , «Чуньцю» («Весна і Осінь», історичний літопис), «Юецзін» («Канон про музику»).
17. «Ляньшань» – давня версія «І-цзин», згідно з переказами написана першопредком китайців імператором Фу-сі, нині втрачена.
18. «Гуйцзан» – книга ворожіння, згідно з легендами написана імператором Хуан-ді (Жовтий імператор), нині втрачена.
19. «Сань-і» – три варіанти «І-цзин» («Книги змін»).
20. Дянь-мо – тип розділів у книзі «Шаншу» («Давнє писання»), що розповідають про справи монархів і їх спілкування з підданими.
21. Сюнь-гао – тип розділів у книзі «Шаншу» («Давнє писання»), пов’язаних з настановами та застереженнями.
22. Ши-мін – тип розділів у книзі «Шаншу» («Давнє писання»), пов’язаних з клятвами і указами.
23. Чжоу-гун Дан – четвертий син князя Чжоу Вень-вана (ХХI століття н.е.). Написана ним книга «Чжоу-лі» розповідає про різні форми управління державою у давнину.
24. Шість відомств династії Чжоу: тяньгуань (небесне відомство) – вищі чиновники; дігуань (земне відомство) – чиновники, які займалися просвітництвом; чунгуань (весняне відомство) – чиновники, які займалися обрядами та ритуалами; сягуань (літнє відомство) – чиновники, які займалися військовими справами; цюгуань (осіннє відомство) – чиновники, які займалися судовими справами; дунгуань (зимове відомство) – чиновники, які займалися громадськими роботами.
25. Старший і молодший Даї – вчені династії Західна Хань (206 р. до н.е. – 9 р. н.е.) Дай Де і Дай Шен (дядько і його племінник). Спочатку в конфуціанському трактаті «Лицзи» («Записи про правила ввічливості») був 131 розділ. Дай Де написав роз’яснення до 80 з них, ця книга була названа «Лицзи старшого Дая». Дай Шен написав роз’яснення до решті розділів і вийшла «Лицзи молодшого Дая». Згодом перша книга була загублена, а друга залишилася, це і є нинішня «Лицзи».
26. Мова йде про чотири частини книги «Шицзін»: «Го-фен» («Звичаї держав»), «Да-я» («Великі оди»), «Сяо-я» («Малі оди»), «Сун» ( «Гімни»).
27. Коли династія Чжоу стала приходити в занепад, «Шицзін» («Книга пісень») поступово був забутий людьми. Але в той же час з’явилася написана Конфуцієм книга «Весна і Осінь».
28. Маються на увазі три книги, які коментують літопис «Чуньцю» («Весна і осінь») – «Гуньян-чжуань», «Цзо-чжуань», і «Гулян-чжуань».
29. Мається на увазі конфуціанські книги.
30. Мається на увазі книга «Чжуцзи Байцзю» – зібрання творів усіх шкіл філософів, більше відноситься до даоського вчення.
31. Сюнь-цзи (філософ-конфуціанець, III століття до н.е.), Ян-цзи (мислитель династії Західна Хань 206 р. до н.е. – 9 р. н.е.), Вень Чжун-цзи (філософ- конфуціанець династії Сунь 581 – 618 р. н.е.), Лао-цзи, Чжуан-цзи (філософ, Даос епохи Воюючих царств, IV століття до н.е.).
32. Імператор Фу-сі, Шень-нун (Небесний землероб) і Хуан-ді (Жовтий імператор) – три перших міфічних напівбожественних імператора Китаю.
33. Тан Яо – імператор Китаю (2356 – 2258 рр. до н.е.); Юй – ім’я імператора Шуня (ХХIII століття до н.е.).
34. Імператори Яо і Шунь в кінці свого правління передали престол не своїм дітям, а тим, кого вони вважали більш здібними та талановитими.
35. Си Юй – засновник і перший правитель династії Ся (2205 р. до н. е.).
36. Чен Тан – засновник династії Шан (1766 – 1122 р. до н. е.)
37. Вейь-ван і його син У-ван були засновниками династії Чжоу (1122 – 249 рр. до н. е.).
38. Перший імператор династії Ся передав правління своїм синам, почавши традицію фамільної передачі влади.
39. Чжоу Сінь – останній імператор династії Шан, який увійшов в історію як тиран.
40. Встановлена після Шан династія Чжоу протрималася довше за всіх династій Китаю.
41. Імператор Пін-ван переніс столицю держави на схід до міста Лоян (770 р. до н.е.). Династія стала називатися Східна Чжоу.
42. Васальні князі почали вести війни, а їхні радники ходили по сусідніх князівствам і, використовуючи красномовство, намагалися зав’язати з ними відносини.
43. П’ять князів-гегемонів епохи Чуньцю (Весни і Осені, 770 – 476 рр. до н. е.) – Ціхуань-гун, Цзіньвень-гун, Сунься-гун, Ціньми-гун і Чучжуан-ван.
44. Мається на увазі сім великих держав епохи Воюючих царств (475 – 221 рр. до н. е.) – Цинь, Ци, Чу, Янь, Чжао, Хань і Вей.
45. Ін-цинь – імператор Ін Чжен (Цинь Шихуанді), засновник династії Цинь. Він завоював (поглинув) шість держав епохи Воюючих царств і об’єднав їх в імперію. Почалася епоха династії Цинь (246-207 рр. до н. е.).
46. Мається на увазі Ху Хай, другий син імператора, який увійшов на престол після смерті батька.
47. Після падіння династії Цінь, за владу почали боротися царства Хань і Чу.
48. Під родоначальником мається на увазі Лю Бан, перший правитель династії Хань.
49. Сяо Пін-ді – імператор династії Хань.
50. Ван Ман – племінник імператриці Сяо Юань. Він силою і підступністю захопив трон і перейменував державу в Синь (8 – 22 рр. н.е.), що означає «новий».
51. Гуан У-ді (Лю Сюй) – імператор династії Хань (5 р. до н.е. – 57 р. н.е.).
52. Сянь-ді (Лю Се) – останній імператор династії Хань.
53. Вей, Шу і У – назви держав.
54. Дві Цзінь – династії Західна і Східна Цзінь, які були після епохи Троєцарства (220 – 280 рр. н.е.).
55. Назви династій: Сун (420 – 479 рр.), Ци (479 – 502 рр.), Лян (502 – 557 рр.) І Чень (557 – 589 рр.).
56. Місто Цзіньлін нинішній Нанкін.
57. Династія Юань-вей (Північна Вей, Тоба Вей, 385-534 рр.) Надалі розділилася на Східну Вей (534 – 550 рр.) і Західну Вей (535 – 556 рр.).
58. Юй Вень-цзюе – перший імператор династії Чжоу; Гао-ді – засновник і перший імператор династії Ци.
59. Перший імператор династії Сунь (581 – 618 рр.) Ян Цзянь після довгого періоду смути захопив царства Чжоу, Чень і Лян і об’єднав їх території в одну державу Сунь.
60. Влада династії Сунь проіснувала лише одне покоління. Ян Гуан, наслідний син імператора Ян Цзяня не втримав престол, був змушений тікати і незабаром був убитий.
61. На заході династії Сунь в різних районах країни безперервно спалахували повстання проти правлячого дому. Лі Юань очолив армію повстанців і припинив безладдя в країні, заснувавши династію Тан (618 – 907 рр.).
62. У династії Тан було 20 імператорів.
63. Коли правитель царства Лян скинув з престолу танського імператора, держава стала називатися Пізня Лян (907 – 923 рр.).
64. Правління цих П’яти династій було не довгим, їх процвітання і занепад мали свою причину.
65. Жителі династії Сун (960 – 1279 рр.) вважали, що перший імператор Тай-цзу володів якістю стихії вогню, що й допомогло йому підкорити Піднебесну. Тому династію ще називають Вогняна Сун.
66. У династії Сун було 18 імператорів.
67. Розташовані на півночі держави Ляо, Цзінь і Юань постійно нападали на Китай під час династії Південна Сун (1127-1229 рр.).
68. Маються на увазі 17 історичних літописів, що розповідають про події, починаючи від трьох перших імператорів і до часів династії Південна Сун, при якій і було написано «Саньцзицзінь».
69. Чжун – Конфуцій. Сян То – обдарована дитина з князівства Лу. Незважаючи на те, що Сян То було всього сім років, Конфуцій приходив питати у нього поради і настанов, не соромлячись різниці у віці.
70. Чжао Бу з династії Сун, займав високий пост і при цьому все одно продовжував вивчати «Луньюй» («Бесіди і судження») Конфуція.
71. Під час династії Західна Хань (206 р. до н.е. – 9 р. н.е.) жив Лу Веньшу, який придумав виготовляти книги з очерету. Він переписав книгу «Шаншу» («Давнє писання») для зручності читання. Пізніше Кун Суньхун придумав робити книги з бамбука (бамбукові дощечки для письма). Він переписав історичний літопис «Чуньцю» («Весна і Осінь»).
72. Сун Цзінь (династія Цзінь) зазвичай вивчав книги до пізньої ночі і щоб не заснути, він прив’язував свою голову за волосся до балки. Су Цінь (епоха Воюючих царств), також навчався з великим натхненням. Щоб не заснути пізно ввечері за читанням книг, він колов себе у стегно шилом.
73. Че Ін (династія Цзінь) був дуже бідний і не міг купити собі масла для лампи. У нього була сильна тяга до навчання. Він збирав світлячків і вивчав ввечері книги при їх світлі. Сунь Кан також через бідність, використовував світло, відбите від снігу, щоб вчитися.
74. Чжу Майчен (династія Хань) заробляв на життя рубкою дерев для топки. Він часто ніс на спині в’язки з дровами і при цьому цитував про себе вивчені напам’ять тексти з книг. Лі Мі (династія Суй) коли орав у полі, прикріплював книгу «Ханьши» (літопис династії Хань) до рогу вола і поки йшов за ним, читав її.
75. Су Лаоцюань – Су Сюнь, відомий літератор династії Північна Сун.
76. Лян Хао (династія Сун) у віці 82-х років краще за всіх інших здав найпрестижніші імператорські іспити.
77. Цзу Ін (династія Північна Ци) у віці восьми років знав напам’ять «Шицзін» («Книга пісень»).
78. Лі Мі (династія Тан) у віці семи років складав вірші про різні принципи життя, використовуючи принципи гри в шашки.
79. Цай Веньцзі (пізній період династії Східна Хань) – відома поетеса і композитор. Одного разу, коли їй було шість років, вона слухала, як батько за стіною грав на цитрі і почула, що перша струна була погано налагоджена. Вона сказала про це батькові, він здивувався і спеціально послабив четверту струну. Але Цай також змогла розпізнати фальш.
80. Се Даоюнь (династія Цзінь) – поетеса. Легко складала вірші на льоту, експромтом.
81. Лю Янь (династія Тан) в сім років взяв участь в іспитах на обдаровану дитину. Коли він їх успішно пройшов, його призначили на посаду чиновника, що займається коригуванням текстів.
