Місто Калгарі тільки що оголосило себе містом "номер один". Не тому, що команда "Calgary Flames" виграла Кубок Стенлі. Швидше за все, це перше місто в Канаді, в якому є "оперативна група з боротьби з ожирінням", це не елітна антитерористична команда, а група спеціально навчених медпрацівників, озброєних технікою вартістю 30 000 доларів для піднімання на носилки пацієнтів, хворих на ожиріння.
У березні цього року медпрацівникам із Флориди було потрібно три години, шматок фанери, двоє носилок і демонтаж вікна, щоб витягнути людину вагою приблизно 227 кг із її будинку.
Медпрацівникам штату Массачусетс знадобилося альпіністське спорядження, автопідйомник і вантажівка, щоб перевезти в лікарню чоловіка вагою приблизно 388 кг.
У Сполучених Штатах стрімко зросла кількість пацієнтів, які страждають на ожиріння (вагою приблизно 45 кг або більше). У 2000 р. 4,2 мільйона чоловік було віднесено до цієї категорії. Тепер ця кількість зросла до 6,8 мільйона. У Канаді з 1985 р. ця кількість збільшилася в чотири рази.
Проблема ожиріння зачіпає не лише дорослих. За повідомленням Медичного інституту, у Сполучених Штатах 9 мільйонів дітей страждають на ожиріння. Згідно з іншим повідомленням, у дітей, матері яких страждають на ожиріння, вірогідність стати гладким у 15 разів вища. З гладких дітей зазвичай виростають гладкі дорослі.
Д-р Аріель Фельдштайн, дитячий гастроентеролог із клініки Майо в Рочестері, Штат Міннесота, повідомляє, що в дітей віком у середньому 12 років спостерігається безалкогольна жирова дегенерація печінки. У гіршому випадку печінка дитини схожа на печінку хворих на алкогольний цироз печінки.
У минулому ожиріння вважали за генетичну проблему. Це дійсно може викликати деяке ожиріння, але це не може пояснити, чому останніми роками спостерігається масове збільшення кількості людей, які страждають на ожиріння. Швидше за все, винен величезний набір хронічних шкідливих звичок, складених із невдалих спроб виправити їх.
Отже, нам доведеться спостерігати в цій країні збільшення кількості "оперативних груп із боротьби з ожирінням". Я вважаю, що нормальні люди, кінець кінцем, зрозуміють, у чому тут справа. Звичайно, безліч книг і заголовків пов’язують ожиріння з небезпечними захворюваннями. І так як ніхто не хоче хворіти або вмирати, то для підтримки нормальної ваги має бути сильна мотивація.
Проблема полягає у рясноті калорійних харчових продуктів у цій країні. Супермаркети повні товарів. Ви або не маєте їх їсти, або принаймні маєте їх їсти, знаючи міру.
Проте хіба в ринковій економіці можливо таке, щоб менеджери супермаркету прибрали ці продукти з полиць і спостерігали, як покупці вирушають в інші магазини? Пекло замерзне перш, ніж це трапиться.
Здається, що пекло також замерзне перш, ніж покупці усвідомлять трагедію ожиріння і припинять купувати ці харчові продукти. Увійдіть до будь-якого супермаркету в Сполучених Штатах, і стане достотно очевидно, що небагато це розуміють.
Покупці не знайдуть нічого корисного і в їжі, приготовленій у ресторанах. Усе стало дуже великих розмірів. Або це – "у п’ятницю вночі – ви все можете їсти". Спокуса поїсти підстерігає вас усюди. Чи зміниться ця ситуація?
Може, в школах раптом проявлять мудрість і почнуть наполягати на введенні обов’язкових щоденних фізичних вправ? Шкільна адміністрація і відділи охорони здоров’я роками видають закони для боротьби з ожирінням. Проте не спостерігається ніяких ознак того, що щось відбувається.
Чи можуть лікарі боротися з ожирінням? Не в багатьох є час або знання, щоб навчити правильному харчуванню. Фактично більше часу витрачається на те, щоб розповісти про небезпеки наявності холестерину в крові, ніж про ожиріння. Проте від ускладнень ожиріння вмирає більше людей, ніж від високого рівня холестерину в крові.
Тому я не жартую, коли раджу голодувати, щоб боротися з епідемією ожиріння. Адже річ у тому, що ніхто не згадує про механічні підйомники за 30 000 доларів. Вони просто доставляють огрядних пацієнтів до лікарні. А що далі?
Як медсестрам і персоналу лікарні переносити людей, які страждають на ожиріння? Двома словами – не легко. В який спосіб? Медсестри опиняються перед страхітливою дилемою, маючи справу з огрядними пацієнтами.
Давно пора кому-небудь згадати про ці обставини.
