Це все ще відбувається з Сіленою Фредерікс-Хогзанд понад вісім років. Ідучи вулицею, вона бачить дівчину з довгим темним волоссям або молоду людину в бейсболці й думає: це мій син Брайс… або його дівчина Дейзі.
Але похмура реальність швидко дається взнаки. Брайс і Дейзі були серед 298 людей, які загинули 17 липня 2014 року, коли ракетою було збито літак Malaysia Airlines Flight 17 над східною Україною, що роздирається конфліктом.
«Іноді ти чуєш їх. “Тату, тату. Тато, тато”, та був згадуєш, що це нереальність. Але ти відчуваєш це», — сказав Роб, чоловік Сілени.
Подружжя майже щодня були присутніми на тривалому судовому процесі над трьома росіянами та українцем, звинуваченими в Нідерландах у їхній ймовірній причетності до збиття Боїнга-777, що летів з Амстердама до Куала-Лумпуру.
У четвер вони знову будуть у суді, коли колегія нідерландських суддів винесе свій вердикт у цій справі. Хоча результат справи незрозумілий, одне можна сказати точно — ніхто з чотирьох підозрюваних не буде присутній на засіданні, оскільки їх не було заарештовано і суд проходить за їх відсутності. Це означає, що навіть якщо їх визнають винними, вони навряд чи відбуватимуть тюремне ув’язнення.
У той час, коли літак було збито, розкидавши уламки та тіла по полях соняшників та сільських поселень, проросійські сепаратисти боролися з українськими військами у цьому регіоні.
Нідерландські прокурори стверджують, що ракетну установку привезли з російської військової бази і повернули туди після того, як літак було збито. Четверо підозрюваних звинувачуються в тому, що вони спровокували катастрофу і вбили всіх 298 людей, які перебували на борту літака. Прокурори домагаються довічного ув’язнення для всіх чотирьох — найсуворішого покарання із можливих у Нідерландах.
Головний обвинувачений — Ігор Гіркін, 51-річний колишній полковник Федеральної служби безпеки Росії. На момент збиття літака він був міністром оборони та командувачем збройних сил самопроголошеної «Донецької народної республіки» — регіону, де було збито літак. За наявними даними, Гіркін зараз бере участь у війні Росії проти України.
Також у справі проходить 60-річний Сергій Дубинський, колишній офіцер російської військової розвідки, відомої як ГРУ, та один із заступників Гіркіна у 2014 році. Як і Гіркін, він підтримував регулярні контакти з російськими чиновниками у 2014 році, а також був головою розвідки у невизнаній «ДНР».
Олег Пулатов, єдиний із чотирьох підозрюваних, якого на суді представляли адвокати, — 56-річний колишній офіцер спецпідрозділів ГРУ, який був заступником Дубинського в момент, коли MH17 був збитий. Він наполягає на своїй невинності.
Єдиний українець серед підозрюваних — Леонід Харченко, який, за словами обвинувачів, був командиром бойового підрозділу проросійських сепаратистів у Донецьку у липні 2014 року та отримував накази безпосередньо від Дубинського.
Адвокати Пулатова намагалися дискредитувати версію звинувачення та висували альтернативні теорії, намагаючись посіяти сумніви в умах суддів, щоб завадити їм винести обвинувальний вердикт.
«Захист стверджував, що … багато аспектів доказів ненадійні і повинні бути виключені», — сказала Маріке де Хун, доцент кафедри міжнародного кримінального права Амстердамського університету, яка уважно стежила за перебігом процесу.
«Вкрай складно мати докази, які не викликають розумних сумнівів, для винесення обвинувального вироку. Але вони представили справу, яка видалася мені дуже переконливою», — додала вона.
Де Хун сказала, що використання прокурорами соціальних мереж та даних із відкритих джерел може створити прецедент.
«Подібна постанова, коли судді приймають рішення з таких різних аспектів, включаючи використання цифрових доказів, буде дуже корисною для практики прокурорів по всьому світу», — сказала вона.
Піт Плоеґ, який очолює організацію сімей загиблих, каже, що хоче, щоб судові рішення допомогли людям продовжити жити.
«Я дуже сподіваюся, що найближчі родичі після винесення вироку відчують у собі сили жити далі», — сказав він.
Для Сілени й Роба вироки — це ще одна віха на болісному шляху з того часу, як був збитий MH17, позбавивши Брайса і Дейзі їхнього майбутнього.
«Єдине, що змінилося за ці вісім років, це те, що ми стали сильнішими. Хоча образа, втрата та біль щоразу залишаються тими самими, але вони глибші, глибше заховані у твоєму серці», — сказала Сілена. «Але цей біль завжди з тобою. Хоч би що ти робив».
За матеріалами The Epoch Times USA
===
Новини по темі:
