За даними Інституту міжнародних фінансів, у першому кварталі 2023 року рівень світового боргу зріс на 8,3 трильйона доларів, досягнувши 305 трильйонів доларів. Це означає майже 335 відсотків ВВП.
Борг, що зростає, є тягарем для економіки. Стрімке зростання державного боргу означає вищі податки, низьку продуктивність і заробітну плату, оскільки уряди проводять інфляційну політику, намагаючись списати частину своєї величезної заборгованості.
Державний борг не є резервним активом для державного сектору. Це негативний фактор, який витісняє інвестиції та кредити та знижує купівельну спроможність сімей і доходи підприємств у міру зростання податків. Щоб зробити державний борг резервним активом, він має приносити реальний економічний прибуток, як і борг приватних підприємств, що використовується для солідних інвестицій. Однак уряди використовують борг для поточних витрат без реальної економічної віддачі, що призводить до зниження темпів зростання й втрати купівельної спроможності емітованої валюти.
Приватний борг оплачують сім’ї та підприємства, але й державний борг оплачується приватним виробничим сектором. Тому при збільшенні державного боргу вплив на динаміку зростання, створення робочих місць та інвестиції стає негативним.
Не існує такого поняття, як державний борг. Його завжди сплачуєте ви: у формі підвищених податків, зростання інфляції та/або скорочення бюджету.
Глобальні ринки вступили в хибний механізм стимулювання, коли консенсусні інвестори виступають за публічні дисбаланси, які зростають, очікуючи, що згодом центральні банки проведуть кількісне пом’якшення. Основна причина полягає в тому, що учасники ринку вважають, що це сприятливо позначиться на відносній оцінці акцій та облігацій. Однак це небезпечна ставка. Ті інвестори, які вітають державний борг і кількісне пом’якшення, продовжують ставити на результат, якого не було вже багато років: низька інфляція та пристойне зростання капіталу. Ці учасники ринку, схоже, хочуть ще раз надрукувати гроші, очікуючи повернення ситуації 2009 року. Однак зараз все відбувається гірше. Вимога знецінення валюти й знищення середнього класу заради невеликого збільшення мультиплікаторів безпосередньо атакує тих, хто інвестує на довгострокову перспективу.
Борг, який зростає, означає, що золото залишається єдиним некорельованим і безпечним активом в умовах, коли руйнування валюти, найімовірніше, продовжиться. Біткоїн і криптоактиви — це зовсім інша справа. Насправді вони сильно корелюють з неприбутковими технологіями.
Уряди не збираються скорочувати дефіцитні витрати, а це означає, що державний фіксований дохід може виявитися найризикованішим активом для інвесторів в епоху інфляціонізму.
Інвестори можуть зробити ставку на одне: інфляційну політику, яка помірно проводилася з 2009 року, буде прискорено. Це буде не дуже приємно, якщо призведе до тривалого періоду стагфляції. Стагфляція не призводить до багаторазової експансії та фондового буму. Це погано для акцій і ринків цінних паперів з фіксованим доходом.
Ви хотіли високого боргу, великих витрат і більшого пом’якшення з боку центрального банку? Ось наслідки: рекордний борг, слабке зростання та інфляція.
Автор: Даніель Лакалле, доктор філософії, головний економіст хедж-фонду Tressis та автор книг “Свобода чи рівність”, “Втеча з пастки центрального банку” та “Життя на фінансових ринках”.
Думка, висловлена в цій статті, є думкою автора й не обов’язково відображає точку зору The Epoch Times.
За The Epoch Times USA
