Героїчний екіпаж, який улітку 2014 року заманив ворожі танки у болото, вивів колону українських танків через мінне поле з Дебальцевого, повідомляє інформаційне агентство «».
#img_left#«Пам’ятаєте Колю Тишика із Волині? Танкіста, який зі своїм екіпажем підбив два танки росіян, а третій пригнав до частини? Сьогодні дізнався новий факт із біографії нашого Героя. Виявляється, Коля вивів колону наших танків через мінне поле з Дебальцевого. Боєць зі своїм екіпажем їхали першими, а решта — їхньою колією!» — пише запорізький волонтер Денис П’ятигорець.
Героїчному екіпажу Миколи Тишика довелося чотири дні жити у танку під обстрілами. Бої були настільки інтенсивними, що вилізти з танка означало неминучу смерть.
Як розповідає П’ятигорець, коли настав день відступу, екіпаж Тишика відпрацював по ворогу і без боєкомплекту повертався на базу. Тоді надійшов запит, що необхідний танк для забезпечення відходу колони 128-ї бригади. От тільки було одне «але» — відходити треба було через власне мінне поле. Екіпаж Миколи одноголосно вирішує їхати. Прибули на місце. Очолили колону. Командир танка Микола Тишик виліз на броню, механік-водій відкрив люк і слухав команди командира: праворуч, прямо, стоп, ліворуч, назад. Завдяки чуттю Тишика мінне поле вдалося минути.
Після цього Тишик подзвонив мамі і сказав: «Мамо, я і після війни залишуся в армії! Це ж моя робота, мамо! Ти не хвилюйся, тут нічого страшного немає. Якщо не віриш — приїжджай до мене… і я тебе покатаю на танку».
За словами П’ятигорця, мама дійсно приїхала. Тишик зі своїм екіпажем повів її показувати свій танк і знайомити із командиром.
«Я дивилася на них і плакала! — розповідає мама Тишика. — Троє хлопчаків трохи старше 20 років вели мене вздовж величезних машин і мені здавалося, що кожний із них набагато більший за будь-який цей танк».
«Любіть своїх мам і не приховуйте в собі героя», — закликає волонтер.
