А мені багаж не потрібний. Мені головне – мобільність. За три дні до початку конференції встигнути обійти три головних міста Хорватії – для цього треба бути без нічого.
Ходити по весняній Хорватії непередавано приємно. Хоча "весняна" – трохи не той термін. Втративши дві години на переліт через різницю в часі, я отримав як мінімум місяць. У нас отак буває не кожного кінця травня. Все зеленіє, все цвіте, від ароматів навіть у місті паморочиться голова (що вже казати про околиці). А головне, температура від +26 до +30 градусів напротязі дня.
Тут ціла палітра фарб. В нижньому місті Загреба багато майданів та скверів. Всі засажені квітами так, що інколи це нагадує якусь флористичну виставку.
Цвіте рішуче все: сакура, магнолія, бузок, щось фіолетове, трохи схоже на акацію. А що не може цвісти, те у відчаї зеленіє. Решта країни рівняється на столицю. Особливо досягає успіхів Далмація. Загалом, навіть якби окрім весняного буйства флори в Хорватії не було б нічого – все одно сюди варто було б їхати. Але в тім то й справа, що весняний букет – лише прелюдія до знайомства.
