За підказкою ми звернулися до фахівця.
В Андрія Ковалевського є все, що потрібно – талант і чуття художника, великий досвід професіонала у фотозйомці та фундаментальні знання зі світлопису. Він учасник майже 100 фотовиставок, половина з яких міжнародні: у Франції, Англії, Італії, Іспанії, Голландії, Австрії, Росії, Гонконзі, Болгарії, Польщі та ін. Андрій Ковалевський – член Національного союзу фотохудожників України. У 1991 р. він закінчив Московський державний інститут культури за фахом «Режисер. Кіно і фотографія». Його публікації є в професійному фотожурналі Digital Photographer. 12 років тому А.Ковалевський відкрив власну творчу фотомайстерню.
– Андрію, що можна порадити любителям-початківцям? Техніці якої фірми надати перевагу?
– Сам я надаю перевагу фірмі Canon. Але я не робив би з цього якоїсь політики. Насправді, такі провідні кити, як Canon, Nicon, Pentax, усі дуже серйозні. Зараз Sony і Panasonic активно входять у цей ринок. Але мої смаки сформувалися давно, у мене зібрався вельми великий парк оптики ще з часів плівкового періоду, тому Canon якраз для мене. Чим ще мені подобається Canon? Ця фірма багато грошей вкладає в наукові розробки. Офіційна статистика: 60 – 70% прибутку відраховується на науку. За рахунок цього Canon робить якісний стрибок, він завжди на крок попереду інших за багатьма показниками. До того ж фірма Canon випускає не лише фотоапарати. В неї є відеокамери, ксерокси, сканери і взагалі багатофункціональні пристрої. Canon поставляє свою техніку для професійних телевізійних студій.
-За якими параметрами слід вибирати фотокамеру?
– Для початкового рівня любительська камера має бути достатньо маленькою. Проте потрібно звертати увагу на міцність. Чим менша камера, тим більше вона чутлива до ударів, поштовхів. Фотографам-початківцям я радив би купити невелику камеру з міцними стінками. Цінова категорія таких апаратів – від 200 дол. Нижче я не радив би опускатися. Там наступає на п’яти Китай. Що таке сьогоднішній Китай? Ті, хто ремонтує китайські фотоапарати, кажуть, посміхаючись: годувальники наші. Тому дуже важливо звернути увагу на серйозність фірми. Nicon, Sony, Panasonic, Olympus, Sony, Canon – ось гідні назви.
– А як щодо роздільної здатності? Який оптимальний варіант?
– Зараз люблять ганятися за пікселями – 10 мільйонів пікселів, 12 мільйонів пікселів. Для любителя це не важливо. Вони друкують знімки, як правило, 10х15 або 15х20. Щоб якісно надрукувати фотографію такого формату вистачає і трьох мегапікселів. Покупцеві варто звернути увагу на розмір матриці – чим він більший, тим більш якісний знімок буде надруковано. Кількість мегапікселів – це торгівельні приманки. Нам не можна піддаватися на це. Наше завдання – купити гарну річ з мінімальними фінансовими втратами.
– Що можна сказати про монітор?
– Бажано звертати увагу на величину монітора. Чим він більший, тим краще. Якщо він буде мінімум 2,5 – 3 дюйма по діагоналі, то це вже непогано.
– Є камери з оптичними видошукачами, є без них. Яку купувати?
– З видошукачем. При яскравому сонячному світлі ззаду фотографові неможливо ні відкадрувати, ні зрозуміти, що знімаєш: сонце все заліпить. Тут виручить оптичний видошукач. Хоча він відображає 60 – 65% реальної площі кадру, як у фотоапараті «Зеніт», але все одно можна зорієнтуватися. Все-таки краще, ніж знімати наосліп.
– Андрію, а що ми можемо запропонувати тим фотоаматорам, які вже мають фотоапарат і деякий досвід у зйомці, але хочуть далі розвиватися?
– Любителям, які не перший день у фото, рекомендую Canon G9. Його вартість починається з 500 дол. У нього гарно виконаний металевий корпус. Він може працювати в RAW, в сирому, необробленому форматі. З цією камерою сполучаються такі серйозні спалахи, як 430 EX, 580 EX.
– Усі вищевикладені поради стосуються цифро-компактів. Дзеркальні ж фотоапарати – наступний рівень, вищий. Але ж і покупці різні, комусь потрібна техніка серйозніша.
– Дзеркальні камери поділяються на кілька рівнів. Є камери репортерського класу, які включають дуже серйозний пиловологозахист, великий ресурс відробітку затвора та інші переваги. Такі вважаються камерами топ-класу. На них ставиться серйозна оптика. А взагалі питання купівлі дзеркального апарата фінансово залежить від смаку. Зараз „дзеркалки" – що Canon, що Sony, Nicon, Pentax або Olympus – усі дуже гарного рівня. Olympus можна рекомендувати і початківцям, і вже просунутим фотографам. Тут слід зауважити: в Olympus співвідношення сторін 4:3, а співвідношення картки 10х15 – це 2:3. Тобто, якщо ви знімаєте на картку 10х15, то частина зображення у вас обріжеться. Мінімальні втрати будуть при друці 15х20.
– Чому вони зробили такий формат?
– Якщо коротко, це їхній маркетинговий хід… Але зазначу, що будь-яка „дзеркалка" – це якісний стрибок у зображенні, навіть якщо вона буде всього 6-мегапіксельна. У будь-якому випадку вона намалює картинку якіснішу, ніж 10-12-мегапіксельний цифровий компакт. Хоча серед цифро-компактів є дуже гідні варіанти. Єдиний їхній мінус – це непряме візування. Зйомка на витягнутих руках особисто для мене неприйнятна. Фотографія – справа інтимна, я хочу залишитися з кадром наодинці. А якщо хтось сопітиме у мене за спиною і дивитиметься, що я знімаю, будь-який настрій вмирає. Це суб’єктивно. По-друге, в цифро-компакті малий розмір матриці. У будь-якому випадку „дзеркалка" виграє в якості відзнятого матеріалу, починаючи з найнижчого рівня. Наприклад, 6-мільйонний Nicon 40 може дати цілком пристойний відбиток формату 30х40.
– Які ще переваги мають дзеркальні цифрові фотоапарати?
– Усі „дзеркалки" дають можливість знімати в RAW, тобто вони мають увесь масив тієї інформації, яка потрапила на матрицю. Зовсім інша справа jpeg. Тут при великому стискуванні матеріалу процесор у камері за якимись своїми алгоритмами щось відкине, щось додасть, зміняться колірні комбінації, різкістні характеристики, шумові та інше.
І якщо у вас, наприклад, 10-мегапіксельна камера, то він видасть зрештою 3 мегапікселя. Образно кажучи, це виглядає так. Ви прийшли на автозаправку з трилітровою каністрою і просите налити в неї 10 л бензину, і платите за 10 л. Але в каністру ввійшло тільки 3 л, а все інше вилилося вам на ноги. Тільки те, що залишилося в каністрі – ваше.
По-друге, у форматі RAW є дуже якісна мережа регулювань. Від самого початку ви себе не обідняєте. Уявіть: вершина інженерної думки, сучасний апарат, гарна оптика, ресурс затвора, камера міряє експозицію, затвор чесно відпрацьовує все, а ви отримуєте 30% від того, що там закладено. Для мене це дикість. Фотографи можуть мене побити, але я скажу: jpeg це для бухгалтерів. Бухгалтер дуже піклується про економію. Він вважає, що замість 50 кадрів він може зняти 200 кадрів. Це мрія бухгалтера. Для мене це неприйнятно. Хай у мене буде менше кадрів, але вони будуть якісні.
– Що ще дає RAW?
– Ще? Через 3 – 5 років повернуться до сирого масиву. У світлі тих знань, які прийшли до вас за цей час, ви можете по-новому поглянути на кадр і використовувати нові технології і нові програмні версії, скажімо, графічного редактора.
– Якщо кадри були зняті на компакті та збережені в jpeg, їх уже не можна перевести в RAW?
– У RAW фіксується все, що із самого початку потрапило на матрицю. Все, що вона могла за своїми параметрами ввібрати, все це вона тримає. Jpeg теж уможливлює редагування знятого матеріалу – збільшення контрастності, зміна колірної насиченості, робота з різкістю та інше. Але повний обсяг інформації відновити не можна.
– RAW можна використовувати тільки в „дзеркальці"? На цифро-компактах його немає?
– У камерах Canon G9 і Canon G5 є можливість записувати у форматі RAW. Я б радив звертати увагу на це, купуючи фотоапарат. У будь-якому разі можливість записувати у форматі RAW вам не перешкодить. Звичайно, якщо все життя ви збираєтеся знімати в jpeg, знімайте на здоров’я, але якщо потім ви подорослішаєте і захочете по-новому поглянути на зняті кадри, у вас є RAW. Наприклад, зараз вийшов графічний редактор Photoshop CS3 версія 10, який має свої цікаві можливості. Недавно з’явилася технологія HDDR. Суть її в тому, що можна брати різні за експозиційними параметрами кадри, суміщати їх й отримувати абсолютно несподіваний ефект. Але це буде можливо, якщо є матеріал у форматі RAW.
