З висоти 40 000 футів фотограф-льотчик Сантьяго Борха (Santiago Borja) зробив серію захоплюючих знімків найсильніших штормів.
Колишній інженер програмних систем, пан Борха родом з Еквадору, він літає на Boeing 767 однієї з найбільших авіакомпаній регіону.
До того, як стати штормовим фотографом, пан Борха цікавився фотографією як хобі та використовував стару плівкову камеру, яку успадкував від свого батька, перш ніж перейти на цифрову дзеркальну камеру.
«Шторми завжди зачаровували мене, і мені було дуже цікаво, як я можу зафіксувати такі красиві й дивовижні явища», — сказав він. «Я експериментував з різними налаштуваннями і техніками, поки нарешті не знайшов спосіб безперервної зйомки штормів з літака, що рухається».
Пан Борха, який зазвичай літає на висоті від 30 000 до 40 000 футів над землею, часто стикається з купчасто-дощовими штормами різної інтенсивності.
«Я б сказав, що це дуже рідкісний випадок, коли ми не потрапляємо в шторм», — каже він. «Майже під час кожного польоту в нашому оточенні спостерігається помірна штормова активність».
Як пілот авіакомпанії, пан Борха не може змінити свій маршрут, тому він використовує різні можливості, щоб зробити гарний знімок.
«Якщо літак знаходиться занадто близько до шторму або хмарної системи, турбулентність і самі хмари роблять це неможливим», — каже він. «Мені потрібне спокійне повітря, щоб мати можливість зафіксувати ці шторми.»
Багато хто дивується, як пан Борха може літати та робити такі неймовірні знімки одночасно.
На що він відповідає, що оскільки він часто літає трансатлантичними маршрутами, три інші пілоти з ним по черзі керують літаком, залишаючи йому чотири години відпочинку, щоб поспати й пофотографувати.
Пілот не може постійно носити з собою багато фотоапаратури, тому майже завжди використовує свою повнокадрову дзеркальну фотокамеру з об’єктивом 28-300 мм.
«Під час штормів мені не потрібен довгий об’єктив, але це мій об’єктив на всі випадки життя», — каже він.
Його найбільшим досягненням є фотографія «Тихоокеанський шторм», зроблена над Тихим океаном у 2004 році. Цей знімок був визнаний журналом National Geographic і отримав широке визнання серед науковців по всьому світу.
«Я дізнався багато нового про метеорологію та науку, спілкуючись з усіма людьми, яких зацікавив цей знімок», — сказав пан Борха. Цей успіх дозволив йому опублікувати свою книгу «#Штормовий пілот».
За словами пана Борхи, фотографування під час шторму «вимагає багато везіння і багато спроб і помилок». Оскільки кабіна обмежена високоякісними скляними вікнами, які не створюють багато відблисків, це стає для нього перевагою. Однак інші фактори, такі як світло, він не може контролювати.
«Чим більше світла, тим складніше зафіксувати шторм», — каже він. «Іноді при повному місяці або інтенсивних міських вогнях пейзаж виглядає фантастично, але його дуже складно зафіксувати».
Скромний фотограф штормів завжди був готовий дізнатися більше про своє ремесло.
«Я значно розширив свої фотографічні знання і практику завдяки людям, яких я зустрів під час цієї подорожі», — каже пан Борха. «Я мав можливість поспілкуватися з чудовими майстрами фотографії, які дали мені кілька цікавих уроків».
Він радить фотографам-початківцям добре засвоїти навички фотографування, але не сприймати ці вказівки як жорсткі правила, інакше вони ризикують обмежити свою творчість.
«Мене вчили, що не можна робити довгу витримку з літака, що рухається, за допомогою ручної камери, і все ж мені вдалося придумати стратегію, щоб змусити це працювати», — каже він.
Поділившись своїми вражаючими знімками зі світом, він хоче, щоб люди насолоджувалися природою і всім, що вона може запропонувати.
«Ми все більше і більше живемо в створених людиною структурах і середовищах», — сказав пан Борха. «Мені дуже подобається літати й дивитися на нашу планету з відстані, де ми, люди, непомітні».
«Занадто часто ми забуваємо підняти очі вгору і насолодитися чудовими краєвидами, які природа дарує нам безкоштовно».
