Любитель коней з Бразилії, який виріс на фермі свого дідуся, перетворив любов усього життя на омріяну професію — фотографувати коней, щоб ділитися їхньою величною красою зі світом.
33-річний Антоніо Жозе Олівейра Мендес Нето, відомий як Тоні Мендес, народився в місті Ітанем у бразильському штаті Баїя. За освітою медбрат, він зараз живе в Масейо, штат Алагоас. Талант фотографа він відкрив у собі невдовзі після закінчення університету.
«У мене було двоє коней, і я купив фотоапарат, щоб навчитися їх фотографувати. Власний кінь і знання його особливостей дуже допомогли мені швидко розвинутись у кінній фотографії», — розповів Тоні в інтерв’ю The Epoch Times. «Те, що було просто хобі, стало моєю професією. Так триває вже майже 10 років».
Менш ніж через рік після того, як Тоні став фотографувати коней, він почав одержувати замовлення. Хлопець продовжував працювати на свого дідуся, який давав йому вільний час для фотографування, аж до 2016 року, коли він назавжди покинув роботу на фермі, щоб інвестувати у свою нову професію.
«За всі ці роки фотографування коней я зрозумів, що коли ви маєте повагу, любов і терпіння, то можете створити щирий зв’язок. Вони дуже розумні та чутливі істоти, які помічають навіть наші перепади настрою», — каже Тоні.
«Моя мета — показати людям з художнім підходом, як люблять і поважають коней, намагаючись зруйнувати уявлення про кінний спорт, які все ще існують у деяких людей».
Головний виклик Тоні в роботі з цими величними тваринами — змусити їх робити те, що він хоче, адже «вони не розуміють, про що ми просимо».
З роками він розробив такі техніки привернення уваги, як використання звукової скриньки для відтворення кінського «іржання», свічення відображеним світлом дзеркала та сигнал рогу.
«Кожна ситуація відрізняється від інших, і з досвідом я навчився долати ці труднощі», — каже Тоні, який проводить щорічні фотосемінари, щоб поділитися своїми знаннями та досвідом з іншими ентузіастами кінної фотографії.
Враховуючи зростаючий попит з боку міжнародних клієнтів, Тоні використовує сучасне висококласне обладнання для своїх фотографій, зокрема бездзеркальні камери та телеоб’єктиви для більшої дальності зйомки. Всі його фотографії проходять постобробку, щоб виправити світло, колір і кадрування, а також видалити дефекти та «все небажане», наприклад, мух або видимі пилинки.
Однією з найулюбленіших фотографій Тоні став знімок під назвою «Душа коня».
Він розповідає: «Я викладав техніку світла студентам моєї майстерні, і мені вдалося зробити цю фотографію. Вона зберігалася майже пів року, поки я не вирішив подати її на конкурс. Вона була нагороджена в трьох різних категоріях».
Ще одна з улюблених фотографій Тоні — «Ролекс», зроблена випадково.
«Я сфотографував коня, коли він піднімався на пагорб до мене; це був дуже сильний кінь, і фото вийшло вражаючим. Навряд чи я зможу його повторити. Ця фотографія також отримала три нагороди», — розповів Тоні.
Серед пам’ятних моментів для Тоні — день, коли йому доручили зробити «дуже специфічне фото» жеребця для обкладинки журналу.
«Я випробовував техніку, яку ще не використовував», — каже Тоні. «Я не знав, чи вийде, але коли я надіслав фотографії, редактор схвалив їх того ж дня. Це було велике щастя».
В іншому випадку Тоні фотографував тварин клієнта, коли кобила з лошам зупинилася прямо перед ним. «Вони витріщилися на мене, наче чекали, що я їх сфотографую. Ця фотографія „Кобила з лошам“ стала фіналістом конкурсу дикої природи».
Тоні, який навчився їздити верхи та переганяти худобу на фермі свого дідуся, стверджує, що його мати казала, що у віці п’яти років він знав назви всіх порід коней. З роками ця любов і глибина знань тільки зростала.
Сьогодні Тоні подорожує Бразилією, фотографуючи свою улюблену породу — американський квортерхорс, а також чистокровних, мангаларга, мастих коней і кріолів, знайомлячись по дорозі з неймовірними місцями, людьми та культурами.
У 2018 році Тоні почав подавати свої роботи на фотоконкурси. «Я завжди подавав заявки, але жодного разу мою фотографію не відбирали. Так тривало майже два роки», — розповідає він, додаючи, що потім почав вивчати нові фототехніки й отримав гарні результати.
«Я почав брати з собою в роботу всю студійну апаратуру, випробовувати різні техніки освітлення, ракурси та композицію», — розповідає він. «Я почав робити щось відмінне від загальноприйнятого. Наприкінці 2019 року виграв свою першу нагороду. Відтоді я отримав 27 нагород за свої фотографії в різних країнах».
Найдорожчими для Тоні є його перша в житті перемога, завдяки якій він потрапив на обкладинку чилійського журналу Chilenera, та запрошення виставити свої роботи в Іспанії у 2022 році, що є «дуже приємним» досвідом. Тоні ділиться своїми роботами в Instagram, продає принти через власний вебсайт і знімає в Північній Америці та Європі для створення нової фотокниги.
Для Тоні однією з найбільших похвал є усвідомлення того, що його роботи торкаються сердець.
«Реакція людей неймовірна», — каже він. «Я отримую багато повідомлень з привітаннями та заохоченнями. Бачити, що є люди, яким я дійсно подобаюся, які радіють, коли я відповідаю на їхні повідомлення, це дуже надихає».
