Ісландія може стати наступною країною, що приєднається до Європейського Союзу у зв’язку з критичним станом її економіки.
Рішення Ісландії приєднатися до ЄС головним чином виникло під руйнівною дією кризи ліквідності, котрої зазнала країна в жовтні минулого року. Протягом лише декількох місяців після кризи державний борг Ісландії у 8 разів перевищив розмір внутрішнього валового національного продукту країни (ВВП).
"Це найісторичніше голосування в нашому парламенті після заснування республіки", – вважає Джоана Сігурдардоттір, Прем’єр-міністр Ісландії. Заяву Ісландії, ймовірно, розглянуть в Брюсселі протягом подальших двох років перед двома іншими кандидатами – Туреччиною та Хорватією, питання з якими повинно вирішитися до 2015.
"Я щасливий бачити, що перспективи розширення ЄС досягли також Північно-Західного кута Європи", – сказав Олі Рейн, спеціальний уповноважений по розширенню ЄС.
"Вибір парламенту Ісландії показує "живучість" європейських програм, і видно, що з Європи прибуває надія", – заявив спеціальний уповноважений ЄС Жозе Мануель Баррозо.
З жовтня минулого року ісландська крона втратила 85 відсотків своєї вартості по відношенню до євро. Ще до кризи кожен з трьох найбільших ісландських банків – Glitnir, Landsbanki і Kaupthing – мав непомірну кількість іноземного боргу. Нездатні сплатити борги у зв’язку з послабленням ісландської валюти, банки збанкрутіли, а за ними і весь ісландський фінансовий сектор потрапив у повне банкрутство.
Економісти вважають, що якби Ісландія використовувала євро як свою основну валюту, цій кризі в значній мірі можна було б запобігти, оскільки євро може забезпечити стабільність щодо таких коливань валюти. І це, можливо, не завдало б економіці Ісландії такої сильної шкоди. Окрім сильного євро, приєднання до ЄС могло б надати країні кращу фінансову та політичну підтримку для того, щоб благополучно пережити економічну кризу.
Рішення приєднатися до ЄС пройшло певні протиріччя. Якщо воно буде схвалене, то Ісландія повинна буде розділити свої території рибного лову з іншими державами ЄС. Рибальство – безумовно, найбільша частина промислового сектора в Ісландії. Воно забезпечує 40 відсотків доходів країни.
До того ж, Ісландія відчуває нестачу в будь-яких інших важливих природних ресурсах. Проте замість того, щоб імпортувати нафту і газ, Ісландія компенсує 99 відсотків потреб енергії у вигляді електрики через поновлювані джерела – гідроелектричну та геотермічну енергії.
До економічної кризи за показниками Індексу розвитку людського потенціалу ООН розмістила Ісландію у списку розвинених країн під номером один. Вона також була 5-ою серед найпродуктивніших країн у світі з внутрішнім валовим продуктом у розмірі $54 858 на душу населення.
Для того, щоб боротися з інфляцією, що «знецінює» валюту країни, Ісландія підняла її процентну ставку до 18 відсотків у жовтні минулого року.
