#img_left_nostream#Це схоже на змагання за золоту, срібну та бронзову медалі: три країни змагалися між собою, щоб бути визнаними першою країною, що зустріла нове століття. Йдеться про «країни висхідного сонця», влада яких вважала, що жодна інша країна не заслуговує такого визначення. Австралія стежила за всім цим процесом із жвавим інтересом. Її високі уповноважені раптово усвідомили, що цього статусу може удостоїтися зовсім маленький острівець, загублений десь у Тихому океані. Незважаючи на те, що багато країн прагнули взяти гору над ним, проте, голос маленького острівця був почутий.
«А я вже в новому тисячолітті!» – здавалося, хвалився архіпелаг Фіджі, дивлячись на світ з карти немов підкова, прихвачена цвяхами до лінії зміни дат. Згідно з повір’ями, підкова приносить успіх, але останнє слово в цій суперечці належало міжнародній групі журі, яке опинилося на боці цієї тихоокеанської острівної країни.
Остров’яни були у нестямі від радості. Ніколи за всю історію своєї ізоляції світ не звертав на них уваги, і тепер вони стали першими. Чи достатньо цієї причини для того, щоб відвідати Фіджі? З Австралії і Нової Зеландії до Фіджі – коротка подорож, хто відмовиться від неї?
Цікаві любителі подорожей, у яких було багато очікувань, не розчарувалися. В аеропорту Віті-Леву на них чекав автобус до готелю Fidji Mocambo, який відвіз туристів до їхніх розкішних номерів через тропічні пейзажі. Тінь квітучих дерев огортала басейн і давала можливість розслабитися. Але справжній комфорт чекав трохи пізніше. У програму вечора входило катання на яхті із спогляданням романтичного заходу, острівною серенадою, гітарою і барабаном, що дозволяють вам зануритися в казкову атмосферу південного моря. І це тільки початок!
Схоже, що Бог створював цей ланцюг островів з особливою турботою – населення живе щасливим життям. Принаймні, виникає відчуття, що вони відчувають радість від свого способу життя завдяки своїй глибокій духовності, яка наповнює їхнє повсякденне життя. Незалежно від того, який захід проходив увечері напередодні, в неділю вранці вони були присутні на службі в методистській церкві неподалік від села Намака. Неймовірно, але факт: до сходу, сотні віруючих сідають на відкритому повітрі. Очеретяний тент захищає їхні голови від інтенсивних променів висхідного сонця. Після проповіді під назвою «Те, що є важливим – це співчуття», усі віддають належне сніданку в общині.
Проте ми ще не досягли головної мети нашої подорожі – острів Вануа-Леву з прогулянкою по столиці Фіджі, Сува. Короткий політ доставив пасажирів до їхньої мети на наступні дні – острова Тавенуї. Острівний готель Garden Resort знаходиться всього лише в двох кілометрах від лінії зміни дат. Місцезнаходження готелю біля часової межі дозволяє помилуватися красивою плитою, розписаною вручну, на якій підкреслюється, що остров’яни та їхні гості мали за честь першими зустріти нове тисячоліття. Той, хто переступить через плиту, виявиться однією ногою в неділі, а іншою – в суботі.
Екскурсія з підводним зануренням наступного дня дозволяє побачити коралові рифи, які дуже сильно схожі на поля з гігантською капустою. Тут уже понеділок, але перед початком поїздки, під час плавання в басейні готелю, була ще неділя. Проте чиновники Фіджі з практичних міркувань ввели два почасових графіка.
Поїздка для огляду живописного водопаду перетворилася на замальовку менталітету острів’ян, відомих своїм безтурботним способом життя. Точного часу від’їзду автобуса не існує. Автобус від’їжджає лише тоді, коли водій вирішить, що наступив потрібний момент. Це змушує людей проявляти терпіння. Люди, які чекають від’їзду, проводять час спілкуючись і прогулюючись. Ті, хто поспішає, ловлять таксі. Поїздка проходить повз католицьку місію церкви Вайріки і плантації Мараву, сільськогосподарського центру. Біля ідилічного саду Карен передбачена зупинка, де ви можете насолодитися блуканням своїх думок, чаєм і тістечками на зеленому лужку в тіні чудової рослинності. Це саме те місце, де ви зможете, подібно до остров’ян, не помічати перебігу часу.
Бернд Крегель. Велика Епоха
