Вони пропонують розпорошувати солону воду в повітря, щоб морські хмари відбивали більше сонячних променів.
#img_center_nostream#
Геоінженерія, також відома як кліматична інженерія, дуже суперечлива. Але в міру того як парникові гази продовжують накопичуватися в нашій атмосфері, вчені починають розглядати всі можливі варіанти.
Вчені з працюють над ідеєю освітлення морських хмар, яку вони вважають перспективною стратегією для компенсації процесів глобального потепління. Відповідно до цієї стратегії, потрібно розпорошувати солону воду в повітря, щоб морські хмари відбивали більше сонячних променів.
Маломасштабні випробування освітлення морських хмар також допомогли б відповісти на наукові питання про хмари й аерозолі, кажуть науковці з UW.
«Основним невирішеним питанням у цій області є те, наскільки аерозольні частинки охолоджують Землю, — говорить професор Роб Вуд. — Контрольований тест буде оцінювати ступінь, в якій ми можемо змінити хмари і перевірити кліматичну модель».
Вчені пропонують розпорошити солону воду над океанами, щоб викликати незначне збільшення яскравості морських хмар. Це збільшить їхню здатність відбивати світло сонця. Це може бути короткостроковою мірою для компенсації глобального потепління за можливої надзвичайної ситуації в майбутньому. У той же час це може також сприяти подальшому поглибленню розуміння кліматичної системи.
Однією з найбільших невизначеностей у кліматичних моделях є хмари, які відбивають сонячне світло непередбачуваними способами. Краплі води можуть конденсуватися тільки на повітряно-крапельних частинках, таких як дим, сіль. Коли в повітрі міститься більше частинок, така ж кількість вологи може утворювати дрібніші краплі, через що хмари стають світлішими, яскравішими і мають більший відбиваючий ефект. Кліматологи вважають, що забруднення, викликане через промислову революцію, створило більш яскраві хмари, які відбивають більше сонячного світла, компенсуючи потепління від парникових газів, які стають пастками довгохвильового випромінювання.
Дослідники планують:
- створити розпилювач, здатний виштовхувати трильйони частинок аерозолю в секунду;
- провести початкові лабораторні випробування розпилювача;
- провести попередні випробування на відкритому повітрі у прибережній зоні — вона відносно вільна від забруднення повітря;
- перейти до маломасштабних випробувань на деякій відстані від берега.
Якщо тести будуть успішними, цей спосіб збільшення відображення сонячного світла буде випробуваний на великих ділянках Світового океану.
