Влада Євросоюзу планує на зустрічі міністрів у січні ввести заборону на імпорт іранської нафти. Проте експерти побоюються, що нафтове ембарго може викликати зростання цін на паливо, що вкрай небажано в умовах боргової кризи, яка розвивається в Єврозоні та рецесії, що насувається, повідомляє .
#img_left#Представники країн ЄС, які виступають за введення нафтового ембарго, кажуть, що цей захід зможе підірвати фінансові можливості Тегерану з розробки ядерної зброї. Найбільші споживачі іранської нафти, такі як Італія, Іспанія та Греція, більше не виступають проти цих заходів, проте попросили дати час для пошуку альтернативних постачальників палива.
Проте іранська влада вважає заборону на імпорт іранської нафти «політизованою» і запевняє, що їхня ядерна програма носить суто мирний характер. Міністр нафтової промисловості Ірану Роста Касемі 29 листопада заявив, що заборона на експорт іранської нафти в Європу ніяк не позначиться на економіці країни, тому що основні їхні споживачі перебувають у Східній Азії.
У той же час, як показує статистика компаній імпортерів країн ЄС, в минулому році з Ісламської республіки ними імпортувалося близько 450 тисяч барелів нафти на добу, що становить п’яту частину від всієї іранської нафти. При цьому 70% від цього палива поставлялося до Італії та Іспанії.
Тепер Європейські чиновники подумують про те, щоб полегшити поставки енергоносіїв із Росії та надати Південному потоку особливий статус.
Разом із тим, рада ЄС із закордонних справ вживає обмежувальних заходів проти Ірану не економічного характеру. Зокрема, санкції щодо 180 високопоставлених осіб і установ, пов’язаних із ядерною діяльністю країни. У цей список потрапив також морський транспорт і флот Ісламської республіки, передає .
Відзначимо, напруженість між Тегераном і західними країнами різко посилилася після того, як іранська молодь 29 листопада напала на посольство Великобританії. Протестувальники спалили прапор Сполученого Королівства і влаштували погром у будівлях дипломатичної місії. У відповідь на це британське посольство відкликало своїх послів зі столиці Ісламської республіки і закрило іранське посольство в Лондоні, надавши їхнім дипломатам 48 годин, щоб залишити країну. Слідом за цим Франція, Німеччина, Нідерланди та Італія також відкликали своїх послів.
