Прем’єр-міністр Естонії в неділю наполягала на тому, що після закінчення війни в Україні Росія повинна бути притягнута до відповідальності за військові злочини, а також за рішення про вторгнення до сусідньої країни, якщо вона хоче мати хоч якийсь шанс на розвиток нормальних відносин із Заходом.
Кая Каллас, чия маленька балтійська країна є найбільшим постачальником військової допомоги Україні на душу населення, заявила в інтерв’ю , що конфлікт не може завершитися мирною угодою, яка розділить країну і не притягне Москву до відповідальності.
“Я не думаю, що можуть бути звичайні відносини з державою-парією, яка насправді не відмовилася від імперіалістичних цілей, — сказала вона в кулуарах великої конференції з питань безпеки в Мюнхені. “Якщо ми не засвоїмо цей урок і не будемо переслідувати злочини агресії, воєнні злочини будуть продовжуватися”.
Вона виступила наступного дня після того, як віцепрезидент Камала Гарріс заявила, що Сполучені Штати визначили, що Росія вчинила злочини проти людяності в Україні і має бути притягнута до відповідальності. “Правосуддя має відбутися”, — сказала Гарріс у своєму виступі на конференції.
Посол Росії у Вашингтоні Анатолій Антонов відкинув заяву США “як спробу демонізувати Росію”.
Каллас зазначила, що в той час, як після Другої світової війни нацистські злочини переслідувалися на Нюрнберзькому процесі, після холодної війни не було створено трибуналу для переслідування злочинів Радянського Союзу, включаючи масові депортації естонців, латишів і литовців під час п’ятдесятирічної радянської окупації.
Цього разу керівництво Росії має понести відповідальність. “Перш ніж ми зможемо говорити про наші відносини з Росією, має бути підзвітність”, — сказала вона.
Відповідаючи на запитання про заклики Китаю до мирних переговорів і припущення, що західні країни продовжують війну, озброюючи Україну, Каллас сказала, що, хоча всі хочуть миру, угода, яка передасть українську територію Росії, стане сигналом для світу, що “агресія окупиться”.
Вторгнення Росії має обійтися “більш високою ціною, щоб усі агресори або потенційні агресори у світі зрозуміли, що це не окупається”, — сказав Каллас.
45-річна Каллас очолює правоцентристську Реформаторську партію Естонії і є прем’єр-міністром з 2021 року. Не всі підтримують її лінію щодо України. Напередодні парламентських виборів, які відбудуться через два тижні, лідер опозиції Мартін Хельме з ультраправої Консервативної народної партії закликав до більш обережного підходу і звинуватив Каллас у спустошенні власних арсеналів Естонії, що робить країну вразливою.
Каллас відкинула цю пропозицію, сказавши: “Ми, звичайно, багато зробили, але ми також думаємо про нашу власну оборону”.
Каллас фігурує в спекуляціях щодо потенційних кандидатів на заміну Єнсу Столтенбергу на посаді генерального секретаря НАТО, коли він залишить цю посаду восени. Вона відкинула це як “дуже малоймовірне”, але зазначила, що балтійські країни не отримували високих керівних посад в НАТО з моменту їхнього вступу до Альянсу в 2005 році.
“Дехто каже, що це не може бути представник таких країн, як країни Балтії, тому що це спровокує Росію”, — сказала вона. “По-перше, я не думаю, що наші відносини з Росією можуть стати гіршими, ніж вони є зараз, тому що вона веде війну в Україні. А по-друге, ви фактично говорите, що ми даємо владу (президенту Росії Володимиру) Путіну вирішувати, хто не може бути, наприклад, генеральним секретарем НАТО”.
