Емі Адамс визнає, що її акторська гра може приваблювати наївністю, але в цих блакитних очах і теплій усмішці саме й ховається її сила і твердий рішучий характер. «Я працювала з деякими підлими людьми, і мене вже нічим не залякати», — зізналася Емі в одному зі своїх інтерв’ю.
Емі Адамс у січні 2005 року. Фото: Carlo Allegri/Getty Images
Емі Адамс за свою кар’єру була двічі номінована на премію «Оскар», а також, на «Золотий глобус». Можна без сумніву сказати, що перехід від непомітних ролей у малобюджетних фільмах і серіалах до великого успіху забезпечив її сильний характер.
Емі народилася 20 серпня 1974 року в місті Віченца, Італія. Вона була четвертою дитиною з семи дітей Кетрін і Річарда Адамса, американців. Її батько був військовим США, який служили в Італії. Як військовому, Річарду часто доводилося змінювати місця служби, і сім’я також переїздила з ним. Але коли Емі було років 8-9 років, родина остаточно облаштувалася в Колорадо, США.
Потяг до акторської майстерності передався Емі від батьків: її батько добре співав і заробляв цим в ресторанах, а мати захоплювалася бодібілдінгом. Сім’я Емі жила за церковними традиціями мормонів, однак після розлучення батьків (Емі тоді виповнилося 11 років), вони перестали відвідувати церкву. Але релігійне виховання й отримані духовні цінності залишили слід у душі Емі. Як говорить акторка, основні принципи, яких вона намагається дотримуватися — «стався до інших так, як хочеш, щоб вони до тебе ставилися».
У шкільні роки Емі Адамс вчилася балету, і натомість того, щоб продовжити навчання в коледжі, вирішила піти до музичного театру. Три роки вона пропрацювала танцівницею у міннеаполісскому театрі, але після розтягнення м’яза змушена була залишити танцювальну сцену. У 1999 році вона взяла участь у пробах на участь у фільмі-комедії «Убивчі красуні», і після успішного дебюту в кіно Емі більше вже не поверталася на танцювальну сцену.
За рекомендацією своєї нової приятельки, акторки Кірсті Еллі, Емі переїхала з Міннесоти до Лос-Анжелеса, і зосередилася на тому, щоб потрапити до Голлівуда. Перший рік був дуже важким, але наполеглива праця, зрештою, принесла плоди. Емі стала отримувати ролі в невеликих фільмах, один з яких — трилер Спілберга 2002 року під назвою «Злови мене, якщо зможеш», де вона зіграла кохану персонажа Леонардо Ді Капріо.
Цей фільм повинен був стати початком її голлівудської кар’єри, але, незважаючи на це, вона цілий рік просиділа без роботи. У 2005 році, коли Емі виповнилося 30, вона отримала роль в низько бюджетному індійському фільмі «Червневий жук», після чого життя її повністю змінилося.
Незважаючи на обмежений випуск, цей фільм отримав величезний успіх у критиків, які розхвалили Емі за виконання ролі вагітної оптимістки Ешлі Джонсон. Цю роль не просто помітили і оцінили глядачі, за її виконання Емі отримала номінацію на «Оскар». З цього часу акторку стали запрошувати на зйомки, і вона вже не залишалася без роботи. Інша помітна картина — це «Війна Чарлі Вілсона» з Томом Хенксом, що знята в 2007 році. За роль у цьому фільмі Емі була висунута на другу номінацію премії Американської кіноакадемії у 2009 році.
Актриса Емі Адамс на 78-му щорічному нагородженні премією «Оскар», 5 березня 2006 року в Голлівуді. Фото: Frazer Harrison/Getty Images
У 2008 році у Емі відбулися заручини з актором Дареном Ле Галло, а в 2010 році у них народилася дочка. Вони познайомилися під час навчання акторській майстерності у 2001 році і почали зустрічатися, а через рік, під час зйомок в короткометражному фільмі, їх дружба переросла в роман.
Еммі Адамс з нареченим актором Дарованому Ле Галло, 22 лютого 2009 року на церемонії вручення премії «Оскар». Фото: Jason Merritt/Getty Images
Зараз кіноакторка продовжує зніматися, завойовуючи все нових і нових шанувальників свого таланту.
