Генеральний директор Xiaomi Global Лей Цзінь (ліворуч) позує для фото з віце-президентом Xiaomi Global Хьюго Барра під час заходу в Нью-Делі 23 квітня 2015 року. Угода Xiaomi вимагає від клієнтів дотримання стандартів китайського режиму щодо цензури. Фото: Money Sharma/AFP/Getty Images
Якщо ви хочете придбати телефон або ноутбук, виготовлений китайською компанією, обов’язково прочитайте набрані дрібним шрифтом умови обслуговування. Інакше ви можете підставити себе під свавілля китайських законів.
З цієї угоди можна дізнатися, що китайський режим згідно нового законодавства, вимагає від своїх компаній дотримання «національної безпеки» за кордоном.
Наприклад, якщо ви використовуєте смартфон Xiaomi, швидше за все, ви мимоволі погодилися «нести всі ризики і повну юридичну відповідальність», за діяльність, яка заборонена китайським режимом.
Перш за все, вам забороняється виступати проти принципів Конституції КНР. Вам також не дозволяється розголошувати державні секрети і підривати репутацію уряду.
Якщо ви підтримуєте свободу Тибету, незалежність Тайваню або демократію Гонконгу, то ви порушуєте угоду користувача Xiaomi.
Також будьте обережні, якщо ви людина духовна або віруюча. В угоді йдеться, що ви повинні дотримуватися правил про притиснення релігій і не можете порушувати «політику про релігію».
Згадка в розмові або текстовому повідомленні про тибетський буддизм або домашні християнські церкви може порушити правила, що китайський режим визначає як «культи», а також правила про поширення інформації про будь-які вірування, які китайський режим називає «забобонами».
Коли мова йде про новини та політику, угода забороняє вам «поширювати чутки». Під час обговорення новин це зазвичай означає, що ви не можете говорити те, що не відповідає затвердженій лінії агентств новин і офіційних рупорів китайського режиму. Ви також дали Xiaomi «право на доступ» до свого облікового запису.
Компанія Xiaomi не єдина в подібних вимогах. Китайські технологічні компанії, включаючи Huawei, Foream, Condenatcenter, Adbox і Decathlon, мають аналогічні призначені для користувача угоди з деякими відмінностями. Наприклад, в Decathlon вам не дозволяється поширювати що-небудь, що може «зашкодити репутації урядових організацій».
Згідно з архівами веб-сайту Xiaomi, в жовтні 2014 року до угоди додані частини, які забороняють обговорення «культів» і «забобонів», а також вимоги дотримуватися Конституції китайського режиму.
Німецький письменник Крістоф Рехаге може стати першою жертвою цієї політики, за межами Китаю. У грудні він завантажив на YouTube відео, в якому назвав засновника китайської компартії Мао Цзедуна «китайським Гітлером».
Сайт комуністичної молодіжної ліги КНР закликає покарати Рехаге за порушення китайського законодавства, хоча він живе в Гамбурзі. Вони стверджують, що Рехаге, який знає китайську мову, створив відео для поширення в Китаї, і що воно підриває суверенітет країни. Звичайно ж, малоймовірно, що Рехаге буде екстрадований, проте загрози, подібні до цієї, стають вже чимось більшим, ніж просто невдоволення.
Нещодавно в Гонконзі зник редактор, який пише книги про китайських лідерів, а також четверо його колег. Це може бути пов’язано зі змінами політики КНР, які почалися 1 липня 2015 року, коли Постійний комітет Національних народних зборів прийняв «Закон про національну безпеку».
У новому законі підкреслюється, що «Китай повинен захищати свої інтереси в галузі національної безпеки всюди», і згідно з повідомленням журналу The Diplomat: «… це вплине практично на всі сфери суспільного життя в Китаї, через те, що вимоги закону охоплюють політику, збройні сили, фінанси, кіберпростір, ідеологію і релігію».
Поряд з «Законом про національну безпеку», 27 грудня 2015 року був прийнятий «Закон про боротьбу з тероризмом». В якому висунуті вимоги, щоб іноземні технологічні компанії співпрацювали в розслідуваннях китайського режиму. Однак китайський підхід до «боротьби з тероризмом» сильно відрізняється від західного.
Як зазначає The Diplomat, у компартії є своє власне визначення тероризму.
Іншими словами, з одного боку, це дійсно тероризм, але з іншого боку, це також визначає будь-яку «думку» і «слово» незаконними, особливо коли ці думки або слова кидають виклик диктату режиму.
Будь-яка компанія, яка хоче вести бізнес в Китаї, повинна дотримуватися цих правил. Політика китайського режиму все ще перебуває в стадії становлення, але якщо призначені для користувача угоди китайських компаній нам будуть щось вказувати, то цілком можливо, що скоро нам усім доведеться слідувати його стандартам тоталітарного правління або, як то кажуть в попередженні Xiaomi: «нести всі ризики і прийняти повну юридичну відповідальність».
Ця стаття є частиною спеціальної доповіді про діяльність компанії Huawei, опублікованої The Epoch Times.
Джерело:
