Американські вчені випадково підвищили чутливість до інсуліну і нормалізували рівень цукру в крові мишей-діабетиків, піддавши їх впливу електромагнітного поля. Стаття опублікована в журналі .
Діабет другого типу — важке захворювання, що несе значні ризики виникнення ускладнень і передчасної смерті. У світі налічується понад 360 мільйонів хворих, близько 1,5 мільйона в рік вмирають від наслідків хвороби. На відміну від діабету першого типу, підвищений рівень цукру в крові пов’язаний не з недоліком інсуліну, а з нечутливістю до нього клітин організму і, в першу чергу, клітин печінки. Резистентність виникає, зокрема через порушення окисно-відновного балансу в організмі.
Підвищення чутливості до інсуліну — наріжний камінь лікування і профілактики діабету. Як правило, для цього прописують препарати, а також рекомендують збільшити рухливість і перейти на дієту зі зниженим вмістом «простих» вуглеводів. На жаль, не всім хворим вдається послідовно дотримуватися рекомендацій, і у мільйонів виникають важкі ускладнення, що призводить, зокрема до ниркової недостатності, сліпоти й ампутацій кінцівок через пошкодження судин і нервів.
Групі вчених на чолі з Кальвіном Картером (Calvin Carter) і Санні Хван (Sunny Huang) вдалося домогтися підвищення чутливості до інсуліну і зниження рівня цукру в крові мишей з діабетом за місяць безконтактних процедур, що проводяться тоді, коли тварини сплять.
Домогтися терапевтичного ефекту вдалося шляхом одночасного впливу статичного магнітного й електростатичних полів. Експеримент призвів до збільшення кількості циркуляційних антиоксидантів і змінив окислювально-відновний баланс. Це, своєю чергою, знизило резистентність до інсуліну і нормалізувало глікемію крові.
Це відкриття було зроблено багато в чому випадково. Санні Хван, аспірантка на програмі молекулярної медицини в університеті Айови, практикувала навичку забору крові й оцінки глікемії у лабораторних мишей-діабетиків. За збігом обставин частина тварин, яких вона відібрала для забору аналізу, до цього використовувалися в дослідженні впливу електромагнітних полів на мозок і поведінку.
Результати аналізу виявилися несподіваними: у мишей цієї групи була нормальна глікемія, що нехарактерно для хворих на діабет тварин. Переконавшись в тому, що це не разова аномалія, група вчених провела серію експериментів, щоб оцінити ефект магнітних полів на глікемію крові й виявити можливий механізм дії.
Експерименти проводилися на трьох типах модельних мишей з діабетом другого типу. Це тварини ліній BBS (синдром Барді-Бідля) і db/db (мають недолік рецептора до лептину), а також звичайні миші, діабет у яких був викликаний високожировою дієтою. В якості контролю використовувалися звичайні лабораторні тварини. Автори не повідомляють про кількість тварин в кожній групі, але пишуть, що розміри експериментальної і контрольної вибірок відповідали прийнятим в дослідженнях глікемії на мишачих моделях.
На першому етапі експерименту миші містилися в клітках, де піддавалися постійному впливу статичних полів протягом 30 днів. Для виключення впливу магнітного поля землі на хід експерименту, сила експериментального впливу перевищувала його в 100 разів.
За словами авторів, результати їх здивували: до кінця експерименту рівень цукру в крові натще знизився на 43 відсотки у мишей лінії BBS і на 33 відсотки у мишей останніх двох типів. Крім глікемії натщесерце вчені також провели глюкозотолерантний тест. Падіння рівня цукру крові після піку, викликаного ін’єкцією глюкозного розчину, в експериментальних тварин було значно ближче до нормального. В обох аналізах вагомого впливу на глікемію здорових тварин процедура не зробила.
На другому етапі експерименту вчені вирішили скоротити час впливу до семи годин на добу, що збігаються з часом сну тварин. Потенційно це має велике клінічне значення: людина, яка страждає на діабет може поспати кілька годин з медичним приладом, але навряд чи зможе носити його постійно.
Ефект обмеженого за часом дії також виявився істотним. У експериментальних тварин спостерігалося значне поліпшення глікемії, вкрай близьке до того, яке виявили у мишей, які піддавалися впливу полів постійно.
Для вивчення механізму дії магнітного поля було проведено ряд експериментів, які дозволили визначити, що вплив досягався шляхом збільшення виробництва молекул антиоксидантів мітохондріями клітин печінки. Це, своєю чергою, змінювало окислювально-відновний баланс і призводило до збільшення чутливості до інсуліну.
Між мишами і людиною величезна різниця, тому наступним етапом досліджень має стати перевірка цієї методики на більших тваринах.
