Валютний торговельний резерв Китаю демонстрував швидко зростаючий курс за минулі роки, і подвоївся з 2003 року. Головними причинами цього феномена є прискорений приплив іноземних інвестицій і величезна кількість активного торговельного балансу.
"Замовчування" інформації для приховання ринкових розбіжностей
Валютний торговельний резерв – це грошові суми, акумульовані за допомогою експорту продукції, виробленої всередині країни. Таким чином, різке збільшення валютного торговельного резерву Китаю змусило більше турбуватися про курс китайської валюти, Женьмінбі, ті країни, які імпортували величезні кількості китайської продукції, і країни, що мають зовнішньоторговельний дефіцит з Китаєм. Деякі американські конгресмени вимагали вжити каральних заходів щодо Китаю, щоб змусити його "раціоналізувати" курс валют Женьмінбі.
Активний торговельний баланс, валютний торговельний резерв Китаю й флуктуації вартості Женьмінбі є фокусними крапками розбіжностей між материковим Китаєм і західними країнами. Китайський уряд "замовчує" інформацію про те, що рівень його валютного торговельного резерву – перший за величиною у світі. Проте, Вень Цзябао в Австралії вперше підтвердив, що величина валютного торговельного резерву Китаю перевищила Японію й стала найбільшою у світі, рівною 853.6 мільярдам доларів США.
Демонстрація економічного дисбалансу Китаю
За інформацією Central News Agency, незважаючи на оптимістичне відношення китайської влади до того, що рівень їх валютного торговельного резерву найбільший у світі, вчені й експерти стурбовані таким швидким і різким ростом. Професор Лю Юаньчун з факультету економіки Університету Женьмін Китаю порівняв цю ситуацію із двома сторонами однієї монети. З одного боку, це означає, що орієнтовані на експорт промисловості будуть багатші; однак, це також відбиває дисбаланс розвитку внутрішньої промисловості Китаю. Найважливіше те, що Китай стане центром тиску міжнародної торгівлі.
Професор фінансового факультету Університету міжнародного бізнесу й економіки Пекіна Дін Чжицзе вірить, що крутий і різкий ріст валютного торговельного резерву Китаю з 2002 року є результатом нестабільності між кредитним і дебітним балансами. Він сказав: "У наш час розпорядницькі органи й ринок думають, що активний торговельний баланс також є демонстрацією невідповідності між кредиторами й дебіторами, що й відбиває дисбаланс економічної ситуації Китаю".
Стівен Грін, передовий економіст Standard Chartered у Шанхаї, також вказав на символічний зміст у тому, що вперше китайський валютний торговельний резерв перевищив японський, хоча загальний рівень економіки Китаю в цей час набагато нижчий, ніж у Японії. Те, що відношення валютного торговельного резерву Китаю до його внутрішнього валового продукту перевищує це відношення в Японії – разюче.
Чжуань Тайлянь, асистент професора факультету економіки з Університету Китаю в Гонконгу припустив, що зростаючий валютний торговельний резерв і активний торговельний баланс Китаю вказують на процвітаючу експортну торгівлю. Однак, це може викликати тиск США і Європейського Союзу. До того ж, при фіксованому валютному курсі Китаю, Женьмінбі не зможе коливатися відповідно до економічної ситуації. За довгостроковий період це може викликати труднощі у торгівлі зі США і Європейським Союзом.
Чень Сіньдун, член правління, віце-директор і головний економіст пекінської компанії BNP Paribas Peregrine Securities Co., пояснив: "Високий рівень валютного торговельного резерву Китаю – це не гарна ситуація". За його словами, високий рівень валютного торговельного резерву змушує Китай "розвантажувати" його, тобто, вкладати капітал за кордон. Проте, ця ситуація небажана для стимулювання внутрішнього споживання, і, якщо не вдасться впоратися з іноземним капіталом належним чином, це може привести до втрати національного багатства.
Чень Сіньдун вказав, що "домінуюче положення у світі" у Китаю в цьому змісті фактично не достовірне, тому що Китай – це закрита економічна система, чия система рахунків капіталів не повністю лібералізована, і більшість його валютних торговельних резервів належить центральному уряду. На противагу Китаю, Японія являє собою відкриту економічну систему, і її приватний сектор володіє великою кількістю валютного торговельного резерву, що ніяк не відбивається на урядовому валютному торговельному резерві.
