Хоча Китай може маніпулювати ринком рідкоземельних металів, але монополізувати його вже буде набагато складніше, заявив фахівець в галузі генеалогічної науки. Учасник дискусій про землезнавство в «Дослідницькій раді Австралії», професор Р. А. Хендерсон розповів, що рідкоземельні метали є важливою складовою у виготовленні багатьох приладів високих технологій, але ринковий попит послабить контроль Китаю над сектором джерела копалин.
«Буде зовсім непросто тримати під контролем ці метали», – додав він. – «Якщо підняти ціни, то втрутяться інші виробники». Рідкоземельні метали мають ключове значення в ряді виробництв, включаючи індустрії комп’ютерів, лазерів, супутникових засобів зв’язку, мобільних телефонів і повний спектр екологічних технологій.
Китай має солідні запаси родовищ у Внутрішній Монголії, але за останню декаду випав з конкуренції, розширюючи своє власне виробництво. Із зростанням попиту на технології, у виробництві яких необхідні рідкоземельні метали, комуністичний режим дав зрозуміти, що зменшить експорт деяких металів і повністю припинить експорт низки інших.
«Центральне міністерство індустрії та інформаційних технологій Китаю» минулого місяця випустило проект документа під назвою «План розвитку індустрії рідкоземельних металів 2009-2015», який буде подано Держраді на розгляд і впровадження в 2010 р. У документі викладено план подальшого скорочення китайського експорту, який в даний час перевищує 35,000 тонн рідкоземельних металів, і передбачає повну заборону на експорт цілого ряду специфічних металів, включаючи диспрозій, тербій та ітрій.
Диспрозій є ключовим для посилення магнітів в електричних системах транспортних засобів з електричним приводом і в гібридних автомобілях. Властивості металу покращують магнітність, що є ключовим в технологіях автомобілів з електричним приводом. Тербій та ітрій в основному використовуються як фосфоресцюючі речовини в освітленні з низьким енергоспоживанням.
Професор Хендерсон зазначив, що Китай, імовірно, здатний протягом деякого часу контролювати ринок, але попит буде народжувати підвищений інтерес до продукції цих металів, виготовлених в інших країнах, і це створить труднощі для Китаю у збереженні свого контролю.
«Вони, можливо, спробують маніпулювати ринковими цінами у власних інтересах, але повністю контролювати ці дорогоцінні метали навряд чи можливо», – відзначив професор. Таке може статися, але триватиме це як спроба Китаю зберегти контроль над усією продукцією, яка містить ці метали, так довго, наскільки це буде можливо.
Інші ринки здатні розвиватися
Рідкоземельні метали доступні й в інших країнах, в основному в США, Росії, Південній Африці та Австралії, але їх обробка є дорогим брудним процесом, в результаті якого виділяється невелика кількість радіоактивних відходів. Подібні витрати і питання захисту навколишнього середовища в даний час змушують інші країни, крім Китаю, залишатися «поза грою».
Китай, продовжуючи наголошувати на «турботі» про навколишнє середовище, здатний розширити свої власні родовища для зменшення конкуренції і в багатьох інших випадках здатний примусово закрити шахти на інших ринках.
В Австралії проводиться спроба йти на крок далі і розкупити активи. Австралійській компанії Lynas Corp. належить родовище корисних копалин Mt. Weld в Західній Австралії, яке вважається однією з найбагатших родовищ рідкоземельних металів у світі. Lynas напряму поставляє метали Mt. Weld для переробки на заводах у Китаї. Але, у зв’язку з тим, що Китай проявляє підвищену зацікавленість цим сектором, Lynas починає розглядати інші альтернативи.
«Посилення урядового контролю в індустрії рідкоземельних металів у Китаї підвищує прогнозований ризик для нашого заводу», – заявив Lynas.
Компанія почала переговори з «Асоціацією індустріального розвитку Малайзії» (АІРМ) про можливість будівництва заводу в Куантан в штаті Паханг, в Малайзії.
АІРМ запропонував привабливі умови та переваги, у тому числі 12-річний період без податків, але угода з’явилася в іншому світлі, коли «Китайське родовище кольорових металів» стало основним власником акцій цього заводу.
Друга за величиною австралійська компанія рідкоземельних металів Arafura Resources також тісно пов’язана з Китаєм.
Навіть якщо Китай зв’яже по руках і ногах деяких з цих конкурентів, все одно з’являться нові конкуренти. Японія, яка значною мірою залежить від рідкоземельних металів для підтримки своїх великих вкладень у технології охорони навколишнього середовища – в основному гібридні автомобілі – також розшукує можливості альтернативних постачань.
Корпорація Toyota Motor, найбільший у світі виробник гібридних автомобілів, займається пошуком родовищ рідкоземельних металів у Канаді та В’єтнамі.
