Тринадцятирічна боротьба за владу у верхах компартії Китаю досягла апогею, і партійні лідери повинні зробити свій вибір.
Ексклюзив: Чому Бо Сілая вигнали, а Сі Цзіньпін пропав. Частина 2
Боротьба за Сі Цзіньпіна
У протистоянні Ху Цзіньтао і Цзян Цземіня, яке почалося відтоді, як Ху став наступником Цзяна в 2002 році, наступним вирішальним кроком було визначити склад Постійного комітету політбюро з 9 членів, які управляють компартією, а також правонаступника Ху. Про це було оголошено в 2007 році на 17-му партійному з’їзді.
Цзен Цінхун, прибічник Бо Сілая, був змушений піти на пенсію і залишити Постійний комітет політбюро. Ху Цзіньтао скористався нагодою і ввів у гру Лі Кецяна, тодішнього партійного главу провінції Ляонін, і Сі Цзіньпіна, що займав у той час пост партійного очільника провінції Чжецзян. Обох Ху ввів до складу Постійного комітету і хотів, щоб Лі Кецян став його наступником.
Цзян Цземінь і Цзен Цінхун продовжували перешкоджати Ху Цзіньтао і не хотіли пускати Лі Кецяна на вищі рівні влади. У Цзяна вже не залишалося вірних соратників у Постійному комітеті, кого він міг би призначити замість Лі, і тому він неохоче висунув Сі Цзіньпіна.
У Ху Цзіньтао і Вень Цзябао не було заперечень щодо кандидатури Сі Цзіньпіна, тому що вони поділяли спільні погляди. Всі троє вважали себе учнями Ху Яобана, партійного керівника, який допоміг просунути економічні реформи в комуністичному Китаї і виступав за політичні реформи.
Однак, Цзян, вибравши Сі Цзіньпіна, хотів виграти час. Це був свого роду виверт.
Реальні надії Цзян покладав на Бо Сілая. Бо розробив «модель Чунціна» [Чунцін — мегаполіс в центральній частині Китаю, головою якого був Бо Сілай — прим.ред.], політичну програму, спрямовану на те, щоб зміцнити правопорядок шляхом викорінення бандитських угруповань, а також відродити вплив компартії, заохочуючи висловлювання Мао Цзедуна про відданість партії.
Фракція Цзяна на 18-му партійному з’їзді планувала просунути Бо до складу Постійного комітету як наступника Чжоу Юнкана, відповідального за внутрішню безпеку, а також як наступника Чжоу на посаді глави Політико-юридичної комісії (ПЮК). Під контролем ПЮК — правова система, прокуратура, міністерство внутрішньої безпеки, міністерство державної безпеки, міністерство юстиції, народна воєнізована поліція, а також інші відповідні міністерства і відомства.
Цзян і Чжоу збільшили бюджет і повноваження ПЮК, зробивши цю структуру другим центром влади всередині партії. Ставши керівником ПЮК, Бо Сілай міг би в разі потреби в потрібний час використовувати потужну півторамільйонну воєнізовану поліцію, щоб повалити Сі Цзіньпіна і захопити владу. І в такому випадку переслідування послідовників Фалуньгун можна було б не зупиняти.
Такою була основна ідея їхнього плану, але потім Ван Ліцзюнь втік у Ченду.
Прицілювання на Чжоу
Коли Ван спровокував політичну кризу в верхівці компартії, Ху був готовий скористатися цією можливістю і використати це в цілях усунення Бо Сілая. Ху Цзіньтао хотів підібратися ближче до Цзяна через усунення Бо. Вже в березні цього року Бо Сілая позбавили посади голови Чунціна і позбавили всіх партійних посад.
Тим часом, Ху і Вень поступово почали обмежувати владу Чжоу Юнкана і намагалися використати втечу з-під домашнього арешта Чень Гуанчена, сліпого активіста-адвоката, як привід, щоб послабити Чжоу.
27 квітня Чень Гуанчен, чия родина утримувалася під домашнім арештом у місті Ліньї провінції Шаньдун, після успішної втечі раптово з’явився в американському посольстві США в Пекіні, за сотню кілометрів від дому.
На відео Чень заявив, що влада Політико-юридичної комісії під владою Чжоу беззаконна, і перерахував, яких образам він зазнавав за останні кілька років. Чень поставив Вень Цзябао таке питання: чи порушують чиновники закон самовільно, або ж вони це роблять за розпорядженням центральних посадових осіб уряду? Звертаючись до Веня, Чень додав: «Думаю, вам скоро доведеться дати ясну відповідь перед народом».
Відео Ченя зробило великий тиск на компартію і вимагало певних санкцій по відношенню до Чжоу.
Втеча Ченя з Ліньї не була вдачею або випадковою обставиною. Вищі посадові особи партії в таємниці посприяли цьому.
Як тільки з усіх боків почався тиск на Чжоу, Ху Цзіньтао зіткнувся з опором.
Відступ
Чжоу використовував «Глобал Таймс» та інші видання, які він контролював, щоб звинуватити Ху в тому, що він «дозволив США втручатися у внутрішні справи Китаю».
США і Китай прийшли до консенсусу через 6 днів після виходу Ченя з посольства, проте Чжоу порушив його і примусив Ченя емігрувати. У той же час Цзен Цінхун також почав підбурювати лідерів-ветеранів компартії чинити тиск на Ху і Веня, щоб не дати їм позбавити влади Чжоу Юнкана.
Цзен звернувся до видатних старійшин партії, братів Йе — Йе Сюаньпіна і Йе Сюаньніна. Вони сини фельдмаршала Йе Цзяньіна, одного з засновників компартії, і кожен з них користується досить великим авторитетом.
Йе Сюаньнін вважається свого роду духовним лідером «князьків» — дітей покоління засновників партії. Йе Сюаньнін контролює систему таємних агентів Китаю вже довгий час і має великий вплив у військових структурах.
Найбільш сім’я Йе стурбована тим, що якщо Чжоу буде повалений, компартія втратить владу. Вони чинили тиск на Ху Цзіньтао, і той відмовився від арешту Чжоу, вирішивши розібратися з ним іншим способом.
На початку травня цього року 200 вищих чиновників компартії взяли участь у зустрічі, проведеній в готелі Цзінсі, призначення якої видання «Рейтер» описало як «відродження єдності і підготовка до 18-го з’їзду партії».
Згідно з інформацією джерела, знайомого з обставинами згаданої зустрічі, Ху віддав такі вказівки: Чжоу повинен остаточно піти у відставку. Після передання влади він також втратить можливість призначити свого наступника в Політико-юридичну комісію (ПЮК). Чжоу буде дозволено відмежуватися від кримінальної справи Бо, і йому дозволять займати партійну посаду і після закінчення 18-го з’їзду партії.
На зустрічі дійшли згоди, що Чжоу і раніше може залишитися впливовою публічною людиною, щоб створити красиву зовнішню картинку і забезпечити плавне передання влади.
У той же час, угода передбачає, що члени фракції Цзян Цземіня, включаючи міністра пропаганди Лі Чанчуня і глави ПЮК Чжоу Юнкана (обидва члени Постійного комітету), повинні погодитися з пропозиціями Вень Цзябао щодо політичних реформ. Хоча реформ було погоджено не багато, але серед них є й незвичайні для КНР «вільні вибори». Провінція Гуандун, згідно з угодою, повинна очолити цей експеримент.
Ці угоди проклали дорогу для прийдешніх змін в партійній структурі.
Ексклюзив: Чому Бо Сілая вигнали, а Сі Цзіньпін пропав. Частина 4
