Є ознаки того, що економічна ситуація в Китаї стає дедалі нестабільнішою.
Минулого року компартія Китаю (КПК) посилила контроль над економікою. Цей крок безперечно завдав серйозного удару по перспективах економічного розвитку країни. Зараз, в умовах загальнонаціонального карантину в Китаї, викликаного загостренням епідемії вірусу COVID-19, у величезної кількості споживачів та бізнес-спільноти спостерігається депресивний стан. До цього додається глобальна геополітична нестабільність, спричинена вторгненням Росії в Україну. Ризик економічного спаду очевидний.
Наднаціональні компанії повинні добре продумати свою стратегію на ринку Китаю, щоб бути готовими до економічного спаду. Особливо це стосується тих, хто значною мірою залежить від Китаю — другого за величиною ринку у світі. Наприклад, промислові та сировинні компанії, роздрібні торговці предметами розкоші тощо.
У 2022 році економіка Китаю різко почала сповільнюватися. Це пов’язано з тим, що китайська влада ввела драконівські заходи щодо боротьби з пандемією, що торкнулися десятків міст, у тому числі таких великих економічних центрів, як Шанхай і Шеньчжень. Все це серйозно ускладнило діяльність численних підприємств як у Китаї, так і в усьому світі. Деякі економісти сподівалися, що Пекін послабить свою політику щодо COVID-19 та вживе заходів для порятунку економіки. Однак поки що цього не сталося і навіть навпаки, влада КНР демонструє діаметрально протилежний підхід, внаслідок чого стан економіки продовжує погіршуватися.
На початку травня цього року відбулося засідання Політбюро компартії Китаю, на якому вище партійне керівництво заявило про свою рішучість продовжувати посилювати політику нульової терпимості щодо COVID-19 по всій країні. Постійний комітет Політбюро на чолі з лідером партії Сі Цзіньпіном заявив, що Китай зробить все можливе для боротьби зі спалахом коронавірусу «незалежно від ціни».
Згідно з офіційним прогнозом Пекіна, у 2022 році зростання ВВП Китаю має становити 5,5%, але цього навряд чи можна досягти. Низка звичайних індикаторів вже починає вказувати на спад, що насувається.
Так, у квітні спад у сфері послуг Китаю був найшвидшим з початку пандемії в лютому 2020 року.
Індекс ділової активності у сфері комплексних послуг Китаю у квітні впав до 36 пунктів із 42 у березні, що стало четвертим місячним зниженням поспіль. Коли цей індекс вище 50, то сектор послуг зростає, і, відповідно, навпаки.
Інший економічний індикатор — це індекс ділової активності у сфері виробництва. У квітні він також впав до 46 пунктів, у порівнянні з 48 у березні. Падіння було найшвидшим із лютого 2020 року. Це означає, що заводи отримують дедалі менше замовлень. Основною причиною є локдауни.
Похмурі економічні перспективи спонукали китайську владу публічно заявити, що вони якнайшвидше вживуть різних заходів економічного стимулювання.
Одним із таких заходів є зниження податків, включаючи скорочення податку на додану вартість (ПДВ), яке Держрада нещодавно пообіцяла підприємствам. Ще одне потенційне пом’якшення — це допомога технологічному сектору. Усього через кілька місяців після появи риторики, пов’язаної з регулюванням китайської «платформної економіки», повідомлення державних ЗМІ зменшили напруження на цю тему, і було оголошено, що уряд працює над розвитком інфраструктури та розширенням логістичної підтримки для заохочення «здорового розвитку» різних галузей.
Велика партійна газета Economic Daily, що нещодавно базується в Пекіні, опублікувала редакційну статтю, в якій підтвердила зсув політики центральної влади щодо технологічних компаній у бік послаблення заходів регулювання. У статті йдеться, що надмірне регулювання, що почалося в 2020 році, добігає кінця, після чого піде регулювання, «засноване на правилах та ринкових механізмах».
Є й чимало інших подібних змін. Нещодавно прем’єр-міністр Китаю Лі Кецян оголосив про підтримку життєво важливої експортної галузі. Ці заходи включають надання допомоги компаніям у забезпеченні замовлень на іноземні товари, підтримка стабільного курсу юаня та розширення фінансування складських та товарно-матеріальних запасів, що підтримується державою.
Проте сектор нерухомості навряд чи побачить якесь відновлення найближчим часом. Продажі житла в країні у квітні були вдвічі меншими, ніж у тому ж місяці роком раніше, навіть попри те, що багато китайських міст зняли обмеження на купівлю нерухомості.
Шанхайська партійна газета Yicai Global нещодавно повідомила, що продажі 100 провідних забудовників Китаю у квітні впали на 59% у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року та на 16% у порівнянні з попереднім місяцем. Немає сумнівів у тому, що уповільнення економіки та заходи зі стримування поширення COVID-19, що продовжуються, серйозно підірвали бажання громадян витрачати гроші.
Наднаціональні компанії, значна частка операцій яких пов’язана з Китаєм, можливо вже відчули на собі тяжкість економічного спаду.
Автор: економіст Фань Юй.
За матеріалами Epoch Times
===
